Моє зведене прокляття - Анастасія Соловйова

Тільки роблю перший ковток неймовірно гіркого та міцного напою, як чую чиїсь кроки. І ні, це не мама, вона ходить інакше.

— Я теж випив би кави, — вимовляє Олександр.

Мій зведений братик ходить по дому в одних домашніх штанах.

І якого дідька йому не спиться о третій годині ночі?

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно