Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні - Олексій Анатолійович Кононенко
– Як би я хотіла, кумо, щоб моя донька співала.
– Так у неї ж немає слуху.
– Вона ж співатиме, а не слухатиме!
– Ой, кумо, і у мене колись був ідеал.
– І куди ж він подівся?
– Я за нього заміж вийшла.
Куми в гостях. На стіл подали виноград. Кум Петро відразу ж забрав увесь виноград на свою тарілку. Кум Іван:
– Куме, але ж ми теж любимо виноград.
– Та не так, як я! – відповів Петро з повним ротом винограду.
– Здається, кумо, мій чоловік любить мене менше, ніж раніше.
– Чому?
– Та за останні два роки він жодного разу не ночував удома.
– Куме, а природа справедлива. Наприклад, якщо сліпий не бачить, то добре чує.
– Ага, куме. Це те ж саме, що я не маю грошей, але маю гарний апетит!
– Де був, куме?
– На весіллі.
– І як?
– Нікудишнє!
– Що так?
– Навіть не побилися.
– Оце, кумо, була на весіллі. Ой погуляла! Аж тільки на третій день розійшлися.
– Усі гості?
– Та ні! Молодий і молода!
– Кумо, позичте макогін.
– Не можу, мій чоловік ще теж не повернувся.
– Куме, хто у тебе голова в сім’ї?
– Якщо гроші заробляти – я, якщо витрачати – жінка.
– Яка злива! Стіною вода падає! А моя пішла до куми без парасоля!
– Не хвилюйтесь, куме, сховається в крамниці.
– Цього я, куме, й боюся!
– Куме, а чи здійснилася якась мрія твого дитинства?
– Ага. Коли мати тягала мене за чуба, мріяв стати лисим…
Розмова в учительській:
– Кумо, знаєш, яка тема твору цього року на екзаменах?
– Яка?
– «Образ матері в SМS-повідомленнях!»
Зустрілися дві куми.
– Я чула, що ти вдруге заміж вийшла? І як ти з ним познайомилася?
– О, то було дуже романтично. Він наїхав машиною на мого першого чоловіка.
– Кумо, коли помер ваш чоловік?
– Через два місяці після шлюбу.
– Добре, що хоч довго не мучився.
– Куме, чи можна в тебе сьогодні переночувати?
– Мабуть, з жінкою посварився?
– Ні, цього разу навіть не встиг, як вона мене з хати вигнала…
– Куме, напевне, Ганна щаслива – чоловік її на руках носить.
– Ну і що? Мене моя Одарка теж часом носить. – Бачив, бачив, куме, – з пивного бару…
– Куме, я лягаю спати з курми. А ви?
– А я зі своєю Тетяною.
Розглядає кум уважно шлюбне свідоцтво. Кума до нього насмішливо:
– І що ти там шукаєш? 20 років лежало…
– Не можу знайти, а де тут строк гарантії?
В надвечір’я дві куми сперлися на тини і бесідують:
– Ані шелесне, – каже одна. – Гарний вечір, і ніч, мабуть, буде тиха.
– Буде тиха. Мій вже прийшов додому, і тверезий.
– У мене, куме, жінка непогана. Я можу навіть уві сні говорити і не лається.
– Ой, куме! А моя навіть коли я сплю не дає мені слова сказати!
– Я, куме, тільки заходжу в дім, моя дивиться на годинник…
– А моя – на календар.
– Здоровий будь, куме! Ходімо пива поп’ємо. – Не маю часу, поспішаю додому, бо маю борщ варити.
– А що, дружина у відрядженні? Чи хвора?
– Ні, голодна!
– Я цієї ночі куме не міг заснути через
