Хтива мрія. Книга перша - Єва Басіста

Страшно…

Насте, а ну не накручуйся! Здалася ти йому… Ніхто не стане до тебе підходити.

Він же тобі дав затямити, що ти йому нецікава. Нецікава, мов книга зі шкільної програми підлітку.

Тут же згадую, як у сьомому класі змусили читати «Айвенго». Міцно засинала від двох азбаців. Та не тільки я… Увесь клас подібне відчував та навіть вчителька з літератури, яка говорила, що треба просто потерпіти,

Але найцікавіше, що вона на контрольній роботі змусила ще твір написати про той роман. А я навіть тему пам’ятаю: «Айвенго - втілення найкращих лицарських чеснот».

Таку дурню там нашкрябала, воду лила… І отримала, на превеликий подив, аж десять балів!

- Прийдуть, - різко гепається на мене голос Галі, що аж пересмикує. Вона дуже швидко повернулася.

Подруга сідає навпроти мене, тягне через рожеву трубочку каву, а коли ковтає, то питає, хитро розтягуючи вуста в усмішці:

- Хочеш дізнатися його ім'я?

Ну звісно, що хочу! Хочу!

- І яке у нього ім'я? - запитую без жодної цікавості в голосі, або принаймні намагаюся так озвучувати це питання.

- А яке тобі більше подобається? Максим чи Роман?

- Нехай перше.

- Не вгадала, - знову Галя поправляє волосся. - Його звати Роман Загребельний, а його товариша Максим Вінграновський.

Приміт.
(1) 사랑 (корей.) - кохання