Земля мертвих - Жан-Крістоф Гранже

— За словами моїх хлопців, — продовжила Барбі, — керує клубами такий собі гуру на ім’я Ахтар Нур, що спочатку, ще в 90-х роках, прославився завдяки змазці для жорстких ґеїв, яку вдало запустив у продаж.

— А тоді він подався у продюсери?

— Мабуть, так. Але спочатку закинув у мережу фільми за участю «goo girls»[26].

Ще одна назва для знавців: «липкі дівчата». Вони так завзято вправлялися в акробатиці, що часом незрозуміло, з якого боку на них дивитися.

— Згодом він вигадав новий жанр. І сам назвав його «біо ґонзо», або «органічне порно». Але потім почав надмірно шифруватися, і треба було вступити в клуб, щоб мати змогу дивитися його фільми. На мою думку, літери «ОП» в назві компанії означають органічне порно. Буква «А», ймовірно, відповідає імені Ахтар.

— Чолов’яга стоїть на обліку?

— Ні. Сам він — пакистанець чи бенгалець, точно невідомо. Деколи додає до імені «Сафраз» або «Бухарі». Який у нього статус у Франції — теж не зовсім зрозуміло. Усі фірми він створював на підставних осіб. Нині орудує спілкою, в якій дозволені будь-які вподобання. Сам він сповідує дивакувату суміш ґонзо з тантризмом[27], що, як завжди в нього, закінчується жорстким порно.

А Ніна не просто знялася в кількох сороміцьких кінострічках, але в такий спосіб виявила, мабуть, певну схильність до свавілля. З «натуризму-стриптизму» так легко перейти до «ґонзо-тантризму».

— Барбі, ти найкраща, — підсумував він, підводячись. — Де шукатимемо пташку?

— Його штаб — на вулиці Параді. Я надішлю тобі точну адресу.

— Я зроблю з нього кебаб.

13

Шукаючи місце для машини, Корсо пообіцяв собі, що в розмові з порнодилером не вдаватиме з себе пуританина або борця за справедливість. Коп ще не знав, що саме означає «органічне порно», але надивився в житті на всяке-різне. За кілька років роботи в БПТЛ (раніше її називали «Бригадою моралі») крізь вогонь та воду пройшов: улаштовував облави на зйомках, де половина акторів були тваринами, конфісковував DVD — потім його колеги передивлялися їх і не вірили своїм очам: двоє чоловіків потискали один одному руки всередині вагіни, порнозірка Х ставила рекорд в царині групового сексу (за день вона примудрилася близько тисячі разів вступити в статевий контакт), ще одна чемпіонка хоробро витримувала «потрійне проникнення», але увага: лише через анальний отвір…

Він більше про це не згадував, викреслив із життя Емілію, яка теж, у свій спосіб, множила рекорди. А він потребував лише спокою, умиротворення, розсудливості…

Офіси «ОПА» розташовувалися в одній із занедбаних кам’яниць із внутрішнім подвір’ям; у таких будівлях колись містилися склозаводи або керамічні мануфактури. Звичайно, він не надибав знизу жодної таблички або згадки про шифрувальну фірму, але отримав від Барбі їхнє точне місцеперебування: другий поверх ліворуч.

Корсо нишком пробрався в тінь сходової клітки, де височів громіздкий вантажний підйомник з бічною решіткою, і, не вмикаючи світла, піднявся нагору. На другому поверсі коротко натиснув на дзвінок, адже зараз він тут лише в гостях. Минула хвилина — не чути ані звуку. Він знову подзвонив. Дві хвилини. Ймовірно, нікого немає. Вже 15-та година. Мабуть, Ахтар кудись вийшов у справах. Але внутрішній голос змусив його ще трохи зачекати.

Нарешті на порозі з’явився низенький темношкірий дядько з гладким волоссям. Стояв босоніж, у довгій білій сорочці й піжамних штанях, і здавався привидом на темному тлі кімнати. Тут явно не звикли відчиняти віконниці.

— Пан Ахтар Нур?

Чоловічок захитав головою, як заведено в індійців. Корсо показав йому поліційний значок.

— Можна до вас?

Ахтар відступив, аби той зміг пройти. Корсо розгледів господаря зблизька — зморщена шкіра, напомаджене волосся стояло сторчма: ґуру щойно прокинувся після сієсти.

У темряві вимальовувалася велика кімната, оздоблена на східний лад: килим на долівці, шпалери на стінах, меблі без ніжок — мабуть, тут завжди сиділи просто на підлозі. У повітрі линули пахощі карі та спецій.

— Чай? — несподівано спитав Ахтар пронизливим голосом.

Він манірно пригладив волосся. Корсо лише заперечно махнув головою. А тоді зробив кілька кроків усередину кімнати й виявив у глибині декілька комп’ютерів, що стояли на столі. Вони були єдиним джерелом світла в приміщенні, але самі монітори беззвучно показували розмиту картинку. Корсо змінив думку: Ахтара він застукав за роботою, а не після сієсти.

Перед тим, як відчинити двері, індієць закодував кожний екран.

— Я вам заважаю?

— Мав терміново закінчити монтаж, — засміявся індус, склавши руки човником на знак вибачення. — Вам не важко роззутися?

Корсо вдав, що не почув. Він уже був роздратований. Не зводив очей із закодованих екранів, що білясто відблискували в темряві.

— Ви насправді не хотіли би масали-чаю? Або сандешів? Це такі бенгальські солодощі, їх…

— Годі балакати, Ахтаре, — перервав Корсо і став обличчям до індуса.

Він більше не хотів з ним панькатися. На гуру тантризму чекало важке пробудження.

14

— Покажи-но мені, чим ти тут займався…

— Не можу, це таємниця.

У сутінках золотаво-коричневе лице Ахтара нагадувало блискучий панцир великого жука-скарабея.

— Для поліції не повинно бути таємниць, хіба ти цього не знав? — промовив Корсо і штовхнув індуса в крісло на коліщатах, що стояло перед консоллю для відеомонтажу.

— Все закодовано, я…

— Мені потрібні зображення, Ахтаре, — проказав коп, поклавши йому руки на плечі. — Чого ти боїшся? Я й не таке бачив. Хіба що твій бізнес незаконний.

— Зовсім ні! Моя фірма…

— Коди.

Корсо став позаду продюсера, витягнув з кобури Sig Sauer і дослав кулю до патронника, а тоді приклав зброю до вуха Ахтара.

— Почнемо з першого екрана з лівого боку. Тільки-но поворушишся, аби стерти що-небудь, я скроню тобі прострелю.

Індус мимоволі втягнув голову в плечі й заходився натискати на клавіші. Пальці в нього тремтіли. Сніжок на моніторі обернувся на дуже чітке зображення — навіть пікселізація[28] виявилася бездоганною. Марно шукати якісь обличчя. Корсо побачив два прутня в одній піхві, а чийсь кулак порпався в анусі. Здавалося, що тонка смужка шкіри між двома отворами ось-ось лусне.

— Ми знімаємо зблизька, — промимрив Ахтар. — Клієнти стають дедалі вибагливішими, і ми зі шкіри пнемося, аби вигадати щось нове…

«Вигадки» Ахтара