Земля мертвих - Жан-Крістоф Гранже

Корсо почув сигнал, що відлунював у вухо цербера. Він розглядав логотип на його светрі «Лакост» — на м’язах культуриста щелепи крокодильчика ніби розтягнулися в усмішці.

Друге припущення виявилося слушним. Ахтар озвався, надав дозвіл — і Корсо шурнув у святе святих. Алея, посипана жорствою, абстрактні скульптури посеред травників, засклені стіни із лляними фіранками.

На порозі оселі Хі-Мен скомандував:

— Знімай черевики.

Якась манія в їхньому середовищі. Корсо роззувся й посунув за провідником крізь плутанину кімнат — здавалося, що меблями їх обставляв сам Людвіґ Міс ван ден Рое.

Коп уже був присутній на зйомках порнофільмів. Загалом там дуже мило: голі актори обговорюють родинні справи, футбол чи автівки й водночас займаються самозбудженням, а хтось перевіряє їх на ВІЛ або налагоджує світло.

Але тут усе інакше. Трупа Ахтара приділяла увагу серйозним предметам, езотериці. Кімнату, де стояв французький більярд, а стіни займали полиці з книгами, перетворили на гримерну. Тут мовчки купчилися актори — чоловіки й жінки. Усі вони були оголені, коротко стрижені й нагадували пацієнтів, готових перенести складне хірургічне втручання.

— Зачекай тут, — кинув атлет і зник.

Корсо силувався не впадати у вічі. У нетрях білих тіл, спухлих прутнів, блискучих голів він скидався на якогось небажаного збоченця.

Дехто з чоловіків прикріпив собі до члена якусь химерну конструкцію, схожу на водяну помпу, — вони вправно орудували нею. Жінки широко розвели сідниці й намащували отвір кремом або ж управлялися в розтяжці, спершись на більярд. На столику він помітив звичний набір — засоби для посилення ерекції, змазки, клізми, але в кількості, що могла б слугувати цілою аптекою під час війни.

Серед присутніх не тільки він був одягненим. Широкоплечий коротунь у синьому, як ніч, флісовому спортивному костюмі та стетоскопом на шиї порався біля акторок. Мовчки й хутко, майже нашвидкуруч, він уприскував їм якусь рідину, кружляв від одної до іншої. Очевидно, вводив знеболювальне з огляду на майбутні виступи.

Нарешті до кімнати зайшов чоловік у довгій білій сорочці — таку саму носив Ахтар — і попрямував до Корсо.

— Ти від Ахтара?

— Саме так.

— Він ніколи не відправляє людей на знімальний майданчик.

— Колись треба починати.

— Бажаєш переговорити з режисером?

Він промовляв дуже тихо, поводився церемонно і в довгій сорочці був схожий на служителя культу. Утім, Корсо спостеріг у нього на шиї кишеньковий ліхтарик — світлодіодну лампочку «Maglite», — тобто перед ним стояв відповідальний за «light pussy» («освітлення піхви»); коли відбувається проникнення в статеві органи, той негайно вмикає свій прилад.

— Ні, я шукаю Майка.

— Кого?

— Фройда.

— Навіщо?

— Я також продюсер. Мене цікавить його досвід.

— Ходімо.

Корсо рушив услід за супроводжувачем, посунув ще одним коридором, переступив дроти, прикріплені скотчем до підлоги, обігнув флайт-кейси[34] з алюмінієвими косинцями. Увійшов до просторої кімнати, де меблі були відсунуті та вкриті білими чохлами. Долівку захищала пластикова плівка — справжня операційна. Техніки вмикали прожектори, розставляли світловідбивачі. Тут, імовірно, знімали якийсь мудрований ґонзо зі штучним освітленням, професійною камерою, загартованими акторами.

Посередині кімнати розмістили ліжко, тобто матрац, на якому хлопці розкладали гумову підкладку, а тоді закріпляли зверху простирадло. В кутку дві оголені акторки — їхні потилиці аж сяяли в денному світлі — цілувалися, а водночас гримерки припудрювали їм сідниці.

— Фройд — це той хлопчина, що сидить он там.

Важко було його не помітити: затуливши очі, спершись до вікна, той сидів у позі лотоса — звичайно ж, голий. Дрібний на зріст, але міцно збудований, бульдожий писок, упалі очниці, вибриті брови. Кістки обличчя виступали під шкірою, немов металева споруда, що її нашвидку прикрили плоттю та м’язами.

Але справжня несподіванка містилася нижче, між ногами. Пеніс довжиною понад 25 сантиметрів, розмір XXL, рухався в напруженому ритмі. Правицею він безтурботно мастурбував, а лівицею змащував кремом смертельну зброю.

Щойно Корсо наблизився, істота розтулила очі й усміхнулася:

— Довгенько ти мене шукав.

16

— Я познайомився з Ніною в нашій мережі. У ті часи вона надавала поради на сайтах садо-мазо.

— Ми уважно передивилися її ком’ютер: навіть згадки немає про щось таке.

— Кажу ж: «у ті часи». Останніми роками їй це було вже непотрібне. Вона переступила на той бік екрану.

— Давно це сталося?

— Шість-сім років тому, мабуть.

Порноактор явно не прагнув сповідатися перед поліціянтом, але що вже був припертий до стіни, то доводилося підтримувати розмову.

Фройд розплутав ноги, витягнув їх і взявся масувати, а відтак підвівся без будь-яких зусиль після довгого сидіння.

— Ходімо, — кинув він, підхопив пачку «Жітан» і відчинив засклені двері, — хочу покурити.

Корсо намагався поводитися невимушено, але щоразу ніяковів, коли бачив присадкуватого й м’язистого чоловічка, голого, як римська статуя, спокусливого, як індійський барельєф.

Коли той сперся на дерев’яний балкон, продовжуючи дрочити на тлі розкішного передмістя, Корсо аж замилувався видивом, що здавалося геть сюрреалістичним.

— Не звертай уваги, — проказав актор, адже помітив, що Корсо розхвилювався. — Я скоро повернуся й не збираюся ковтати їхню гидоту. Майк працює без підстраховки! З їхніми сраними таблетками постійно стоїть, але все відбувається, як в автомата. Стає нецікаво. — Усміхнувся. — Ну, скажімо, так…

Корсо хитнув головою, ніби прекрасно розумів усі тонкощі.

— Нам повідомили, що Ніна старалася з усіма бути приязною, але насправді мала небагато друзів.

— Я був тим справжнім і єдиним, — підтвердив дог.

— Ви ніколи не спали разом?

— Лишень у фільмах, — посміхнувся Майк. — Її цікавило тільки жорстке садо-мазо. Я сам її заохотив.

— До чого саме?

— До клубу. Фільмів. «Органічного порно», як каже Ахтар.

— Де ж, власне, вона виконувала обряди?

— Не прикидайся, що ти не знав.

— Ахтар силувався щось пояснити, але я так і не второпав.

Майк розсміявся й прикурив ще одну цигарку.

— Ніна була зіркою ігор онлайн.

— Яких ігор?

— Пташечко, — порнозірка випустив з рота дим, — щось не схоже на те, що ти дуже просунувся в своєму розслідуванні…

— Поясни.

— «ОПА» пропонує закодовані ігри. Платиш, оглядаєш, робиш ставку.

— На що саме?

Чоловік зітхув: гість не тямив ні вуха, ні рила.

— Ніна була найкращою в «Загадай бажання» і «Льодянику».

— Не чув про таке.

— Вона вставляла, наприклад, тоненьку свічку до