Не мій мільйонер - Ірина Романовська

Все ж таки купальник, як на мене, достатньо відвертий.

Ні, все стратегічно важливі місця на тілі прикриті тканиною, нічого такого. Але я завжди носила суцільні купальники чорного або темно синього кольорів. А ось така модель для мене в новинку. Хоча, зізнаюся чесно, мені дуже подобається.

Вдягаю халат на плечі, затягую пояс тугіше, беру рушник і виходжу з роздягальні.

Біля дверей спиною до стіни стоїть Ігор, щось зосереджено переглядає в телефоні. Такий серйозний, брови насуплені, не посміхається. Навіть видно зморшку між бровами.

- Ка-хи. – у горлі різко засвербіло.

Ігор відриває свої очі від мобільного екрану, одразу ховає пристрій в кишеню халата. Знову на обличчі з'являється його фірмова широка посмішка. Він подає мені руку.

- Пішли плавати, красуню. Потім зробимо тобі масаж, якщо забажаєш. Від сауни думаю сьогодні доведеться відмовитися, після випитого винцю.

Готуюся побачити у приміщенні з басейном багато людей, шум та галас. Але тут суцільна тиша. Навкруги немає нікого. 

Сам басейн досить невеликий за розмірами, метрів двадцять у довжину. Вода у ньому прозора, підсвічена вогниками. У приміщенні панує напівтемрява. Праворуч видніються скляні двері, напевно, там роблять масаж або знаходиться сауна. Над водою вгорі через скляні небо видно зоряне небо.

– А де всі? – неочікувано мій голос лунає досить голосно та відлунням відбивається від стін. Я здригаюся.

- Усі, хто мені потрібен тут присутні, – посміхається Ігор. - Тобі не подобається?

Знизую невизначено плечима. Не те, щоб мені не подобалося, просто я розгубилася. Думки в голові бігають в хаотичному порядку, коли я перебуваю поруч із ним.

Іду до першого шезлонгу, що попався на очі, знімаю свій халат. Повертаюсь до Ігоря лицем.

- Ох, не дарма я затіяв все це. Не дарма, – Ігор пожирає мене хтивим поглядом.

Він міліметр за міліметром подорожує очима по моєму тілу. Починає з шиї, обминає ямку над ключицею. Затримує погляд на рівні грудей. Точніше на їх вершинах, які проступили через щільну тканину ліфа, з головою видаючи моє збудження. 

Колір його очей практично миттєво змінюється з небесно-блакитного до глибокого синього.

Коли на тебе дивиться таким голодним поглядом гарний чоловік, складно залишитися байдужою. До того ж якщо він практично роздягнений то подання ускладняється вдвічі. Його широкі плечі, мускулясті руки, чіткі лінії живота – все це так і вабить мене підійти ближче і доторкнутися до чоловічого тіла. А ось та родимка біля правого соска, так і проситься щоб я її облизнула. 

Господи, про що я тільки думаю? Дівчина, що з тобою?

За пеленою своїх п'яних думок я практично не чую, що каже Ігор. Лише бачу, що він через шорти поправляє свій збуджений статевий орган.

Я п'яна та збуджена. Ігор хоче мене. Ми зараз збираємося разом плавати в цьому басейні, де окрім нас більше ні душі.

Раптом до мене доходить ДО ЧОГО йде наше сьогоднішнє побачення. 

Від своєї здогадки хочу бігти куди очі дивляться. Або, навпаки, здається хочу я залишити? Гублюся в протилежних одна одній думках.

Не вигадую нічого краще, а ніж розігнатися та стрибнути в прозорий басейн, аби привести себе до тями.

----------
* «Сім'я напрокат» (1997р) - американська різдвяна комедія з елементами мелодрами. Фільм про те, що необхідно вірити в дива, навіть тоді, коли життя показує свій самий темний бік.