Пор'ядна львівська пані - Люба Клименко

Кася й собі пошаруділа у своєму рюкзаку, витягла з нього пляшку справжнього кубинського рому і влила в горня з чаєм божественної заморської рідини.

«Горнятко миру» пішло по колу. Кожен ковток розігрівав їм тіло, запаморочував голову і будив їхню хіть. Жінкам стало жарко. Вони роздяглися до нижньої білизни.

Місьо підскочив, кинувся в сіни. Поки він там шарудів, Пенелопа спитала Касю:

— Зґвалтуємо його?

Кася із знанням справи заперечно похитала головою:

— Ні. Рано ще. Треба потягнути задоволення.

Місьо увійшов у хатину. Він був у штанях.

Дівчата не здивувалися. Його сором'язливість запалила їх ще більше. Місьо стояв на порозі, не знаючи, як поводитись. Ром робив свою підступну справу.

— Не знаєш, що робити? — суворим маминим голосом спитала його Кася.

Той перелякано кивнув головою.

— Марш у кут!

Він слухняно став у кут.

— На коліна! — скомандувала вона.

Він слухняно став на коліна.

Вона підійшла до нього і почала суворо виповідала йому:

— Ти — нездалий хлопчисько! Нечемний! Мама буде сердитися!

Місьо дивився на неї незмигним поглядом. У ньому не було страху. Він просто прийняв правила гри. «У цьому простому сільському хлопцеві більше сексуальності, аніж у всіх тих міських жевжиках, які корчать із себе палких коханців, — скаже пізніше Кася. — Ця його природна жага і природжене чуття партнера скорили мене».

Кася нахилилася над ним, зняла з себе бюстгалтер і оперлася руками в стіну. Він вмить зорієнтувався, підняв голову, схопив обома руками її груди, звів докупи і впився в них губами.

Пенелопа вляглася на лежак животом і з насолодою спостерігала за тим, що відбувається. Як їй бракувало цієї миті Одіссея!

«Місьо має чутливі руки, — шепотітиме вночі на вухо Пенелопі Кася. — Це руки, які відчувають груди, дійки, вим'я самиць. Ці руки не раз доїли овець, кіз і корів. Вони не зроблять жіночим грудям боляче. Він так масував мої груди, так їх пестив, що я відразу ж забула про всіх чоловіків на світі... Разом з твоїм Одіссеєм...»

Кася уперше визнала, що віддала Одіссея Пенелопі. Тій від цього було радісно. Вона з вдячністю поцілувала подругу.

Коли Кася удосталь насолодилася «покаранням нечемного хлопчика», оголосила:

— Ну гаразд, мама тобі пробачає! Іди відпочинь!

Він хотів був звестися на ноги, але вона не дозволила йому:

— Ні! Повзи!

І він слухняно поповз на колінах до лежанок. Підлізши, він зупинився. Кася легенько плеснула його по сідницях і він, немов песик, скочив на ліжко. І так, на колінах, і завмер.

— Зараз мама подивиться, що тут ховає у споднях нечемний хлопчисько!

«Сувора мамуся» стала за ним, притиснувши його сідниці собі до живота, обхопила його руками і, нахилившись, почала розстібувати йому штани.

— Ану покажи, де твоє бобо? — шепотіла вона.

Це все відбувалося перед Пенелопиними очима. Вона відчула, як низ її живота просто корчився від болю і бажання.

Кася зняла зі свого «нечемного хлопчиська» штани і кинула на підлогу. Там було зовсім не те, що в Одіссея, проте від цього не менш привабливе. Якщо в Одіссея грішне місце перебувало в оточенні смолянисто-чорної шевелюри, то в білявого Міся воно немовби стирчало саме самісіньке, самотнє і неприкаяне.

«І що ж ти тепер будеш з ним робити?» — подумала Пенелопа про Касю.

А Кася не поспішала. «Любовна гра, — пізніше шепотіла їй на вухо Кася, — набагато солодша від усього, що йде за нею».

Тож хоч Місьо вже фізіологічно був готовий до найпалкішого сексу, проте Кася пішла іншим шляхом. Вона почала пестити його задок. Він так і стояв на колінах, а вона малювала нігтем у нього на спині і на сідницях хрестики й нолики, особливо ніжно фантазуючи довкола копчика. Пенелопа, спостерігаючи цю сцену спереду, бачила очі Міся. Їх заслала пелена карпатської мжички. Кася зводила і розводила половинки його попи, а потім рушила до того чутливого місця, де дупа вже закінчується, а яєчка ще не починаються. Тіло Міся конвульсивно затіпалося, а Кася ніжно, проте наполегливо торкалася того місця. Місьо почав корчитися, і Кася зрозуміла, що досягла того, чого хотіла. Вона обхопила однією рукою його яєчка, а другою через зад схопилася за «стояк», і цієї миті він їй кінчив у руку. Кінчив мовчки, однак палко, аж надривно. Саме так кінчає недосвідчений юнак.

Пенелопа перевела подих. Місьо упустив безсило голову, проте не насмілився упасти на ліжко без «маминого» дозволу. Тим часом Кася розтисла одну руку — з яєчками, а потім другу, повну чоловічого сім'я.

Вона умилася ще теплими «маленькими Місями», які так і не знайшли шляху до Касиного лона:

— Магічна дія! — прошепотіла Кася, по-змовницьки підморгнувши Пенелопі. — А крім того, класна маска на обличчя.

Вони вклали Міся поміж собою. Він спав, мов немовля. Кася сиділа над ним і милувалася, час від часу перебираючи його волосся.

Уранці знову йшов дощ. Місьо підхопився, швидко вдягнувся і вибіг надвір. За деякий час у печі тріскотіли дрова і булькав казанок.

Було тепло і затишно. Пенелопа прокинулася на Касиній руці. Вона припідняла голову і зустрілася з очима Міся.

У нього був світлий погляд, як у Іванка з «Тіней забутих предків» — погляд без «лжи», без фальші, без лукавства. Він сидів біля вогню і милувався двома дивними жінками, які, як сніг, звалилися на його голову.

Прокинулася Кася і теж поглянула на нього:

— Мі-сьо-о! — простогнала вона. — Іди до мене!

Однак він не підійшов. Він дивився на неї цим своїм чистим світлим поглядом.

— Нечемний хлопчисько!