Подаруй мені тата - Анна Дрімс

Вона на руках у якогось чоловіка, він стоїть до мене спиною, тому обличчя не видно. У цей момент я бачу лише свою дочку. Біжу до неї. Надійка повертає до мене голову та радісно вигукує:

— Мамусю! — помічаю червоний носик і трохи опухлі очі, отже, плакала...

Несуся до дочки, і тут чоловік розвертається.

Ну ні… Не може бути… Де я так згрішила? Плакати хочеться…

Мовчки вихоплюю свою дитину з його рук, Надійка міцно обіймає мене за шию, починаючи щось розповідати.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно