Адлер. Кохати, щоб вижити - Катерина Мединська

– Я не хочу, щоб моя дитина народилася поза шлюбом, от і все. Хіба це погано? Протизаконно? Так збіглося, що напередодні у нас стався невеликий конфлікт, і я вважав, що ти не приймеш моєї пропозиції. А ще не хотів витрачати сили та час на марні залицяння. Маркус лише намагався нашкодити мені, здебільшого йому це вдалося. Але до дитини він не має жодного відношення.

Тіна ошелешено подивилася на Еріка:

– Ти зводиш мене з розуму!

– Не гнівайся. Так сталося, що відтепер ми пов'язані. Зізнатися, я й сам не в захваті, але що вдієш...

Саме цей його холодний тон, що витримував заперечень, приводив Тіну в стан невимовного роздратування. Вона так розлютилася на Адлера, що не втрималася, бажаючи відповісти йому тією ж монетою:

– Я люблю Маркуса, тебе ж зневажаю. Як тобі перспектива такого шлюбу?

Ерік примружився. В його очах майнула швидка, ледь помітна тінь туги та жалю.

– Тобі доведеться впоратися зі своїми почуттями. Я не пробачу і не дозволю зради!

– А як щодо тебе і твоєї Лори?

Адлер похмурнів, відвернувся і заговорив знову тільки через довгу паузу, яку Тіна не наважувалася порушити.

– Я із задоволенням забуду її, якщо ти мені допоможеш, – почула Тіна його дивну відповідь.

Вона намагалася осмислити його слова, але не розуміла, що він мав на увазі.

У кімнату ввійшла медсестра і почала поратися з крапельницею. Тіна відволіклася і не помітила, як Адлер пішов. Вона відчула смуток. Жахливий, глибокий смуток самотності. Їй хотілося, щоб він повернувся, поцілував її, заспокоїв, сказавши, що все буде гаразд. Від крапельниці хотілося спати, і вона стомлено прикрила повіки, засинаючи.

Її бажання збулося. Трохи згодом у кімнату зайшов Ерік. Він тихо наблизився до ліжка і нахилився, щоб поцілувати жружину. Потім він сів на край ліжка і довго дивився на неї з величезною тугою та тривогою.

Він згадав їхні перші зустрічі, першу ніч кохання. Ерік дивився на Тіну, як дикий звір, що ніколи не бачив ласки і любові, але пристрасно жадав, щоб ласкаві руки його приручили і зігріли.