Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ) - Bogdana reider

 Обі -Ван схрестив руки на груді та дивишся на голограму  зоряний  винищувач  яким командував  сам генерал Грівус  винищив вже    не один    Корабель.І кожного разу йому вдавалось втікати.

На цей раз нарада відбувалася з особливою напругою. Генерал Грівус, знаний своєю хитрістю та непередбачуваністю, знову ставив під загрозу мир у галактиці. Його новий зоряний винищувач був надзвичайно швидким і потужним, а оборона його була майже непробивною.

Обі-Ван, який добре знав тактики Грівуса, спробував аналізувати кожну можливу слабкість у конструкції винищувача. Він обережно обговорював зі своєю командою різні стратегії атаки.

— Ми повинні знайти спосіб збити його з пантелику, — сказав Обі-Ван. — Грівус завжди очікує прямої атаки. Можливо, нам варто спробувати щось неочікуване.

Лок, один із молодших пілотів, який брав участь у нараді, запропонував: — А що, якщо ми використаємо приманку? Ми можемо відвернути його увагу, а потім вдарити з непередбаченого напрямку. Асока, завжди уважна та аналітична, додала: — Це може спрацювати, але нам потрібно бути готовими до швидкої зміни плану. Грівус не стане чекати, поки ми втілюємо нашу стратегію в життя.Еніка, з'явившись у формі голограми, підкреслила ризик: — Не забувайте про його плазматичну зброю. Вона може знищити наші кораблі з одного пострілу. Ми повинні максимально уникати прямої конфронтації. Обі-Ван кивнув, замислившись над словами Еніки. Він знав, що кожен варіант має свої недоліки, але вони не могли дозволити Грівусу продовжувати свої руйнівні дії.

— Дякую всім за ваші думки, — сказав він. — Ми об'єднаємо наші ідеї та створимо план, який дозволить нам використати елемент здивування та мінімізувати ризики. Пам'ятайте, ми не лише воюємо за перемогу, але й за захист життів.

Нарада продовжилася, а Обі-Ван уважно слухав кожну пропозицію, обдумуючи кращий спосіб використання сильних сторін його команди та слабкостей ворога. Це було схоже на шахову партію, де кожен хід мав вирішальне значення, а ставки були вищими, ніж коли-небудь.

— Мій батько з 501 вирушили до вас. Повідомила   Еніка — Може  в нього е ідей.

Обі-Ван кивнув, відчуваючи змішані почуття. З одного боку, він радів, що його тесть і   501 легіон приєднається до них, але з іншого — турбувався про безпеку всіх учасників операції. Завдання було небезпечним, і кожен, хто приєднувався, ризикував своїм життям.

— Добре, — відповів він Еніці. — Його досвід і знання території можуть виявитися вирішальними. Переконайтесь, що він отримає всю необхідну інформацію про наші плани та поточну ситуацію, як тільки прибуде. Еніка м'яко кивнула, її образ у голограмі мерехтів на мить перед тим, як вона відключилася. Обі-Ван звернувся до своєї команди, готовий передати нові вказівки.

— Люди, ситуація змінюється. Ми отримаємо підкріплення від командира з 501 легіону. Це дасть нам додаткові ресурси та, можливо, нові ідеї для нашої стратегії. — Він показував, дивлячись на кожного з пілотів і стратегів, які в уважному мовчанні чекали подальших інструкцій. — Ми повинні бути готовими до швидкої переоцінки наших планів і, можливо, до негайної зміни стратегії залежно від його рекомендацій. Команда кивнула в знак згоди, і Обі-Ван продовжив:

— Я хочу, щоб кожен з вас перевірив своє обладнання і був готовий до виходу в будь-який момент. Наш успіх залежить від нашої можливості швидко реагувати та адаптуватися. Сесія планування тривала ще кілька годин. Обі-Ван і його команда розробляли деталізовані плани, враховуючи різні сценарії, які могли б виникнути під час їхньої місії. Вони обговорили потенційні маршрути для приманки, варіанти прикриття і найкращі точки для атаки. Кожен член команди, від пілотів до інженерів, мав свою критично важливу роль, і Обі-Ван забезпечив, що всі вони розуміють значення своїх завдань та мають чіткі інструкції. Коли день схилився до вечора, плани були готові, а команда була налаштована на виконання своєї місії. Обі-Ван стояв один на містку корабля, дивлячись на зірки, які повільно пропливали мимо. Він відчував, що вони стоять на порозі великих подій, які можуть або повернути мир у галактику, або затягнути  її у нові конфлікти. Яку б сторінку історії вони не відкрили завтра, він був готовий зустріти її з честю і відвагою, які завжди вели його через

На мосту корабля "Респліт", що плив через глибокий космос, Гай Скайвокер та його дочка Еніка ділили момент рідкісної спокійності. Вони разом дивилися на зорі, які ніби висіли в чорному оксамиті космосу, випромінюючи холодне, але чарівне світло.

— Обі-Ван буде не дуже задоволений, коли дізнається, що я взяв тебе з собою, — м'яко промовив Гай, його голос мав відтінок тривоги, але й теплоти. Еніка знизала плечима, її очі не відривалися від зірок.

— Я знаю, але який у нас був вибір, батьку? Канцлер чітко дав зрозуміти, що всі джедай-генерали повинні бути зі своїми людьми, в іншому випадку це може вважатися зрадою.т Гай Скайвокер зітхнув, його погляд залишався направленим на безкрайні простори космосу. Він розумів, що обставини змушують їх приймати важкі рішення, але це не полегшувало його турботи про безпеку дочки.

— Ти права, Еніко, — відповів він, намагаючись усміхнутися. — І я знаю, що ти здатна впоратися з будь-якими труднощами. Але все одно, як батько, я не можу не хвилюватися. Еніка повернулася до нього, її очі випромінювали рішучість і впевненість.

— Ми зробимо все можливе, щоб виконати нашу місію і повернутися додому. І я знаю, що Обі-Ван зрозуміє наші рішення, коли дізнається про всі обставини. Гай кивнув, відчуваючи гордість за свою дочку. Він знав, що вона виросла сильною і мудрою, але все одно не міг повністю позбутися батьківських страхів.

— Добре, — сказав він, обіймаючи її. — Тоді підготуймось до зустрічі з Обі-Ваном. Ми повинні зробити все можливе, щоб підтримати його і його команду в цій небезпечній місії.

Обі-Ван зупинився на майданчику для посадки, де щойно приземлився транспортний корабель, приносячи підкріплення з 501-го легіону. Його погляд був сповнений здивування і тривоги, коли він побачив не лише очікуваного Гая Скайвокера, але і його дочку Еніку, яка слідувала за ним.