Чорний дім - Стівен Кінг

«Вдалий хід», — це однин з улюблених термінів Джорджа Ретбуна під час спортивних коментарів, як, наприклад, коли він говорить «Гравець команди “Брю Крю” відбиває та біжить, але цей вдалий хід сьогодні не приносить їм виграшу в Міллер-Парку».

— Її дискваліфіковано! — тріумфально викрикує Боббі. Він хапає Генрі за плечі й трясе ним. — О чорт, думаю, це кінець! Думаю, Джек дискваліфікував її!

— Навіть сліпому очевидно, що він її дискваліфікував! — каже Генрі.

— Саме вчасно, — каже Боббі. — Приїхали з «П’ятого каналу», а також іще один пікап із довжелезними помаранчевими антенами… думаю, «Мілуокі-Фокс»… і…

— Виведіть його! — починає кричати голос надворі: — Дайте нам убивцю! Дайте нам Рибака!

— О, ні-і-і! — каже Боббі, усе ще копіюючи Джорджа Ретбуна, який коментує своїй вранішній аудиторії в програмі «Борсучий вал» ралі, яке от-от зазнає невдачі. — Не зараз-з-з-з, тільки не телебачення! Це…

— Виведіть нам Рибака!

Генрі вже знає, хто волає. Навіть через подвійне армоване скло цей верескливий крик неможливо переплутати.

Венделл Ґрін знає свою роботу — він у тому абсолютно переконаний. Його робота: записувати новини, аналізувати новини, іноді фотографувати новини. Робити новини не входить до його обов’язків. Але сьогодні він не може стриматись. Уже вдруге за останні дванадцять годин кар’єра творця історії сама тягнеться до його жадібних благальних рук, просто щоб зірватись останньої миті.

— Виведіть його! — волає Венделл. Сила голосу спершу дивує його, а тоді збуджує: — Дайте нам убивцю! Дайте нам Рибака!

Інші голоси приєднуються, і це спричиняє неймовірний ажіотаж. Це, як казали його приятелі по коледжу, справжній блискавичний фурор. Венделл ступає крок уперед, його груди розпирає, щоки палають, самовпевненість зростає. Він ледь усвідомлює, що пікап із написом «П’ятий канал новин» повільно котиться до нього крізь натовп. Скоро в цьому тумані виблискуватимуть спалахи. Скоро телевізійники зніматимуть ролики, увімкнувши різке світло. То й що? Якщо жінці в забризканій кров’ю сорочці забракло сміливості, щоб постояти за свою власну дитину, Венделл зробить це за неї! Венделл Ґрін — яскравий приклад громадянської відповідальності! Венделл Ґрін — лідер народу.

Він починає розгойдувати камерою вгору-вниз. Це так збуджує! Неначе знову повернутись у коледж! На концерт «Скінерд»! Одурілий від наркотиків! Неначе…

В очах Венделла Ґріна виблискує спалах. А тоді світло гасне. Усе світло.

«АРНІ ВДАРИВ ЙОГО КИШЕНЬКОВИМ ЛІХТАРИКОМ!» — кричить Дюлак.

Він хапає за плечі сліпого Дейлового дядька і крутиться з ним, не тямлячи себе від радості. Генрі відчуває аромат «Аква Вельва». Він здогадується, що Боббі збирається розцілувати його в обидві щоки, як зазвичай роблять французи, за мить, як Боббі це робить. Коли Дюлак відновлює свій репортаж, то звучить так само, як Джордж Ретбун у ті рідкісні моменти, коли місцевим командам усміхається доля і вони здобувають перемогу.

— Ви можете в це повірити, Навіжений Угорець б’є його своїм улюбленим кишеньковим ліхтариком і… ҐРІН ПАДАЄ! КЛЯТИЙ УГОРЕЦЬ НОКАУТУЄ ВСІМА УЛЮБЛЕНОГО ЙОЛОПА-РЕПОРТЕРА! ОЦЕ ТАК МОЛОДЕЦЬ ГРАБОВСЬКИЙ!

Усі копи в кімнаті зайшлися сміхом. Деббі Андерсон починає скандувати:

— Ми чемпіони! — Інші одразу ж її підтримують.

Це дивні дні у Френч Лендінґу, — думає Генрі. Він стоїть, засунувши руки в кишені, усміхаючись, прислухаючись до хаосу. Його усмішка не фальшива; він щасливий. Але разом із тим йому важко на серці. Боїться за Джека. Насправді, боїться за всіх.

— Молодець, чуваче, гарна робота, — каже Шнобель Джеку. — Я маю на увазі, що ви чудово з ними впорались.

— Дякую, — киває Джек.

— Я не буду більше запитувати, чи цей тип Рибак. Ви вже неодноразово стверджували, що ні. Але ми можемо допомогти впіймати справжнього вбивцю, лише покличте.

Інший член Грізної П’ятірки схвально плескає Джека по плечу. На тому місці, мабуть, залишиться синець.

— Дякую, — знову каже Джек.

Не встиг він постукати у двері, як вони відчиняються. Дейл хапає його в обійми. Коли їхні грудні клітки притискаються, Джек чує, як сильно і швидко б’ється серце Дейла.

— Ти врятував мій зад, — каже Дейл йому на вухо. — Якщо я можу щось для тебе зробити…

— Так, ти можеш дещо для мене зробити, — каже Джек і заводить його всередину. — Я бачив ще одне поліційне авто за пікапом кореспондентів. Я не впевнений, але здається, воно було синім.

— О-оу, — каже Дейл.

— О-оу — це точно. Мені треба хоча б двадцять хвилин, щоб поговорити з Поттером. Можливо, це не дасть нам нічого, а можливо, — багато. Зможеш затримати Брауна і Блека хвилин на двадцять?

Дейл похмуро всміхається до свого друга:

— Побачимось за півгодини, щонайменше.

— Чудово. І запис дзвінка Рибака на «911», він у тебе ще є?

— Він перейшов разом із рештою речових доказів до Брауна й Блека після того, як вони забрали справу. Один із полісменів забрав їх сьогодні після обіду.

— Дейле, ні!

— Заспокойся. Копія лежить у мене в столі.

Джек поплескує його по грудях:

— Більше мене так не лякай.

— Вибач, — каже Дейл, а сам думає: «Побачивши тебе там, надворі, я вже гадав, що тебе взагалі нічого не може налякати».

Піднімаючись сходами, Джек згадує, як Спіді казав, що він зможе використати те, що він йому залишив, двічі… але він віддав квіти Тенсі Френо. Чорт. Тоді він підносить руки до носа, вдихає та всміхається.

Можливо, він таки зможе використати це ще раз.

17

Джордж Поттер сидить на нарах у третій камері короткого коридору, що смердить сечею і дезінфікуючими засобами. Він дивиться у вікно на стоянці, яка щойно була сценою для неймовірно хвилюючого видовища і яка досі заповнена чималим натовпом. Він не звертає уваги на звук Джекових кроків.

Джек проходить повз два написи. Перший — «ОДИН ДЗВІНОК ОЗНАЧАЄ ОДИН ДЗВІНОК», другий — «ЗІБРАННЯ А.А В ПОН., О 19 : 00; ЗІБРАННЯ А.Н. В ЧЕТ, О 20 : 00». Тут є брудний фонтанчик для пиття, старий вогнегасник, на який хтось із дотепників наклеїв напис «ЗВЕСЕЛЯЮЧИЙ ГАЗ».

Джек доходить до ґрат камери й легко постукує по одному із залізних прутів ключем від свого будинку. Поттер нарешті відвертається від вікна. Джек, досі володіючи надзвичайними здібностями, які він отримав, вдихнувши так звані залишки Територій, знає в основному всю правду про цього чоловіка з першого погляду. Вона в запалих