Українська література » » Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

---
Читаємо онлайн Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
долетіти до землі, як тут же вслід за першим відмовив і другий мотор. Пілот об’явив, що знову хтось із пасажирів мусить покинути літак, але ні єврей, ні грузин не захотіли залишати борт. Довго вони сперечались, хто з них цінніший, і нарешті, грузин відкриває двері і з словами «За вільну Грузію» – турляє єврея за борт літака.

1979 р.


Я ТОБІ НЕ ДАМ

Двоє закоханих прийшли в гості і хазяйка квартири попросила гостя, щоб той поналивав в бокали шампанського. Чоловік всім поналивав, а коли прийшла черга до власної дружини, то він сказав:

– А тобі не дам.

– І я тобі не дам, – посміхнулась дружина.


ДОБРА МАМА

Одна добра мама дуже любила свою дитину, що вже й не знала, куди її цілувати. Щоб синок не забажав, як все появлялось в нього на столі, як по щучому велінню. І дійшло до того, що одного разу вона посилає його в школу, а він не хоче йти. Вона до нього:

– Синку, чому ти не йдеш у школу?

– Я пити хочу.

– Так от стоїть на столі яблучний сік.

– Я не хочу соку.

– А чого ж ти хочеш?

– Я хочу пива.

23.11.1960 р.


ПІСЛЯ НОВОГО РОКУ

Коли після Нового року я прийшов у поліклініку здавать аналізи, то лікарка подивилася на мене і говорить, що в вас, мов, п’яна кров.

– Як так п’яна кров? – здивувався я. То, певно, від кохання,– пожартував я.

– Та ні,– сказала лікар,– не від кохання, а від горілки.

1980 р.


СОБАЧИЙ ПОГЛЯД

Приходить коханець до коханки і хвалиться, що він більше не може терпіти свою дружину, бо коли б він не прийшов додому, то вона сидить і читає газети. Я вітаюся з нею, а вона як собачка дивиться мені в очі, лащиться і мовчить. Ну хоч би хоч щось сказала. І так всі дні.

– А можливо вона в тебе глухоніма?

– Та ніби ж раніше говорила.

– Бачиш, ти вже й сам не певен, що колись вона розмовляла.

А, можливо, ти так давно з нею не розмовляв, що вона і мову забула, то попробуй прийти додому раніше, може й заговорить?

– А ти звідки знаєш? Бо я й сама такою була, коли мій чоловік не приходив додому.

1980 р.


В КНИЖКОВОМУ КІОСКУ

Сидить бабка в книжковому кіоску і продає книги, які ніхто не купує. І раптом їх всі розкупили. Підходить продавчиня з іншого кіоску і запитує в бабки: – А скажіть, будь-ласка, і як вам так швидко удалось їх всі продати?

– А взяла на всі книги зробила наклейки.

– І які саме?

– На книгу «Горе від розуму» – портрет Брежнєва, на книгу «Кому на Русі жити добре» – його сім’ю, а на «Алі-баба і сорок розбійників» – нашого Президента.


ТРОЄ ДРУЗІВ

Зібрались друзі і розповідають про те, як вони узнають, чи зраджують їхні жінки чи ні. Перший:

– Я прихожу і починаю її бити і вона все розповідає.

– А моя, – каже другий,– коли я прихожу, то ставлю на стіл пляшку, сидимо і п’ємо, а варто їй випити, то геть все розкаже.

– Ну і пам’ять у твоєї дружини. А твоя? – звернулись до останньої.

– А я захожу до сусідки Тосі і говорю їй, що вона мов, б..дь.

А та і починає:

– Чия б мичала, а чия б ричала! Ти б краще до сваоєї придивився, а потім уже б за інших говорив, і починає розповідає мені все до дрібниць про мою дружину.


ВІНЕТУ, ШТІРЛІЦ І ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

Вінету, Штірліц і Василь Іванович ідуть по пустині. Вінету:

– Ідіть шукати їжу в різні сторони. Якщо хто знайде, – гукайте.

Розійшлись. Василь Іванович відійшов і ліг спати, а коли проснувся, то чує чимось смаженим пахне. Він до Вінету говорить:

– Що то мені Штірліц не подобається.

– А не подобається, так і не їж.


ГРУЗИН І ЛІКАР

– Що у вас? – запитує лікар.

– Ви подивіться, який жирний хохлушка попав. Місяць пройшов, а з кінця ще й досі капає.


ХТО ЧИМ БЕРЕ!

Зібрались спеціалісти-сексопатологи і вирішили вияснить, чим жінки різних національностей зваблюють своїх чоловіків.

Після недовгих дебатів прийшли до висновку, що іспанка бере тілом, а чешка ділом, француженка бере шиком, а єврейка криком, полька балетом, а росіянка – партбілетом.

1980 р.


НЕГР – ЄВРЕЙ

В автобусі їде єврей. Підходить до нього мужчина і питає:

– Скажіть, ви не негр?

– Ні,– відповів той.

Пройшло ще декілька хвилин і той самий чоловік підійшов до того самого єврея і знову запитує:

– Скажіть, ви не негр?

– Ні!– знову відповів єврей.

Їдуть далі і знову той самий назойливий чоловік питає у єврея:

– Ви не негр?

Чоловік розізлився і говорить:

– Ну негр, негр і що?

Відгуки про книгу Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: