Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить - Джеймс Аллен

Є Мисляча Субстанція, з якої зроблені всі речі, і яка в своєму первісному стані пронизує, проникає і заповнює всі частинки всесвіту. Це життя Всього.

Думка про форму в цій Субстанції породжує форму, думка про рух породжує рух. По відношенню до людини думки Субстанції завжди спрямовані на ідеальне функціонування і міцне здоров'я. Ця Субстанція завжди впливає на здоров'я людини, як зсередини, так і ззовні.

Людина — це центр мислення, здатний до первинного зародження думки. У людини є ментальне тіло, що складається з Первинної Субстанції, яка пронизує також і фізичне тіло. Функціонування фізичного тіла визначається ВІРОЮ, яка закладена в ментальне тіло. Якщо людина думає про здоров'я маючи віру в це, то внутрішні функції організму будуть працювати правильним і здоровим чином, але тільки за умови, якщо людина буде виконувати і зовнішні функції відповідним чином. Але якщо людина сповнена вірою в хворобу або силу хвороби, то і всередині її починає функціонувати хвороба.

Первинна Розумна Субстанція є в людині і рухається вона у напрямку до здоров'я. Цей рух оточує її з усіх боків. Людина живе, рухається і перебуває в безмежному океані енергії здоров'я і використовує її відповідно до своєї віри. Якщо людина застосовує віру до себе, вона стає повністю в її розпорядженні. Якщо людина об'єднує себе з цією енергією за допомогою беззаперечної віри, вона не може не віднайти здоров'я, оскільки сила Субстанції — це вся сила всесвіту, яка взагалі існує.

Довіра, яку ви вкладаєте у вищенаведені твердження, і стане основою вашої віри у здоров'я. Якщо ви вірите їм, то ви вірите і в те, що здоров'я — це природний стан людини і що людина живе в умовах загального здоров'я, що вся сила природи спрямована для здоров'я, і що здоровими можуть бути всі, і, без сумніву, ви самі. Ви будете вірити, що сила здоров'я у всесвіті у десятки тисяч разів перевищує силу хвороби. І що насправді, хвороба взагалі не має ніякої сили, а є лише результатом збоченої думки і віри. Якщо ви вірите, що можете бути здоровим і що це безсумнівно так і буде, якщо ви точно знаєте, що робити, щоб цього досягти, ви будете вірити у здоров'я. У вас буде ця віра і знання, якщо ви уважно прочитаєте цю книгу і зважитеся довіряти їй і застосовувати її на практиці.

Тут справа не просто у наявності віри, вся суть у тому, щоб застосовувати цю віру до себе самого, саме це приносить зцілення. Спочатку ви повинні заявити про свій намір бути здоровим, сформулювати своє уявлення про здоров'я і, наскільки це можливо, про себе як про абсолютно здорову людину. І потім, сповнені вірою, ви повинні заявити, що ви реалізуєте цю концепцію.

Не стверджуйте, сповнені вірою, що ви будете здорові, а стверджуйте, сповнені вірою, що ви ВЖЕ здорові.

Віра у здоров'я і застосування цієї віри до себе означає віру в те, що ви здорові. І перший крок у цьому напрямку — заявити про те, що це правда.

Подумки дотримуйтеся тієї позиції, що ви здорові, не кажіть і не робіть нічого такого, що буде суперечити цій позиції. Ніколи не кажіть ні слова і навіть не допускайте думки, що ваш фізичний стан не відповідає фразі: «Я абсолютно здоровий». Коли ви ходите, робіть це бадьорим кроком, з розправленими плечима та піднятою головою. Слідкуйте за тим, щоб ваші фізичні дії завжди були такими, як у здорової людини. Якщо ви виявите, що повернулися у стан слабкості або хвороби, виправтеся негайно: спину прямо, думки про здоров'я і силу. Взагалі відмовтеся від думки про себе, як про не зовсім здорову людину.

Навчитися застосовувати віру до себе вам допоможе одна класна штука — можливо, це навіть найголовніша штука — вправа вдячності.

Кожного разу, коли ви думаєте про себе або про свій стан, дякуйте Великій Розумній Субстанції за те прекрасне здоров'я, яке у вас є.

Пам'ятайте, що, як вчив Еммануїл Сведенборг, від Всевишнього йде безперервний потік життя, який отримують всі його творіння відповідно до їх форм, і людина також, згідно своєї віри. Бог постійно дарує нам здоров'я, і коли ви про це думаєте, піднесіть свій розум з благоговінням до Нього і подякуйте, що вам було відкрито Істину і подаровано ідеальне здоров'я розуму й тіла. Будьте завжди вдячні та виявляйте цю подяку також і вербально.

Вдячність допоможе вам опанувати свої думки і контролювати їх.

Кожного разу, коли ваш розум відвідує думка про хворобу, негайно заявляйте про здоров'я та дякуйте Богові за прекрасне здоров'я, яке у вас є. Зробіть так, щоб у вашому розумі не було місця думкам про хворобу. Кожна думка, пов'язана якимось чином з поганим здоров'ям, небажана. Женіть геть такі думки, проголосіть, що ви здорові, і благоговійно подякуйте Богові за те, що це так. Незабаром «хворобливі» думки припинять вас відвідувати.

Вдячність має подвійний ефект. Вона зміцнює вашу власну віру і налагоджує тісні та гармонійні відносини із Всевишнім. Ви вірите, що є єдина Розумна Субстанція, з якої виходить все життя і вся сила. Ви вірите, що ви черпаєте і своє власне життя з цієї Субстанції. Ви тісно пов'язані з Нею, відчуваючи постійну вдячність. Легко здогадатися, що чим ближче ви до Джерела Життя, тим легше ви можете отримувати від нього це життя. Також легко зрозуміти, що ваш зв'язок з Ним лежить у ментальній площині. Ми не можемо мати фізичні стосунки з Богом, тому що Бог — це ментальна субстанція, і ми теж є ментальною субстанцією. Ось чому наші відносини з Ним повинні бути на рівні розуму. Очевидно, що людина, яка відчуває глибоку і сердечну вдячність, буде жити в більш тісному контакті з Богом, ніж людина, яка ніколи не дивиться на Нього з вдячністю. Невдячний розум заперечує, що він взагалі щось отримує від Бога, і тому розриває свій зв'язок із Всевишнім. Вдячний розум завжди дивиться на Всевишнього і завжди відкритий для отримання дарів від нього. Тому він буде отримувати їх постійно.

Животворяща енергія Закону Здоров'я в людині йде від вселенського Закону Життя. Людина пов'язує себе з Законом Життя вірою в здоров'я і вдячністю за здоров'я, яке отримує.

Людина може розвивати в собі віру і вдячність, правильно застосовуючи свою волю.

ГЛАВА VI