Смерть за гроші - Наналі Найт

 За кілька днів Мартін летить до Лондона. На ранок він зібрав валізу. В основному, там були одні подарунки.
-Ти схожий на Санту.-повідомила Жаннет, складаючи в його рюкзак гаманець.-Літак, випадком, не з оленями?
-Було б весело.-відповів Мартін, сміючись.
-Вперед, мій Санта, -сказала дівчина і вручила йому рюкзак.
-Хо-хо-хо!-підігравав їй Стоун.
 Вони вийшли надвір. Чекають на таксі. Було надто рано і тому сонце тільки вставало з-за обрію. Також було холодно і з вуст виходила пара. 
-Март, я сильно нудьгуватиму.-відверто говорила Жаннет.
-Жанне, не потрібно. Я всього-то на два дні.
-Для мене це як вічність.
 До них під'їхало таксі. 
-Я тебе кохаю.
 Мартін поцілував її у вуста.
-Подзвони як прилетиш туди.
-Обов'язково.
 Він кинув валізу в багажник, а сам сів у машину. Через хвилину машина зрушила з місця. Мартін бачив з вікна як йому махає рукою його дівчина. Той вирішив відповісти їй також рукою. Машина поїхала, а Жаннет пішла назад у квартиру.

 Мартін за кілька хвилин був в аеропорту.  Він стояв посеред зали очікування. Подивившись у квиток, зрозумів, що через півгодини летітиме до Лондона.
Мартін сів у крайній кут. Він спостерігав за людьми. Хтось заспокоював дитину, а хтось купував собі пляшку спиртного. Той би теж випив, але ніяк не зможе-їде до сина. Для нього це дуже важливо, як для більшості людей заробити гроші.
Через час Стоун спав у літаку.

 У цей час Жаннет працювала без авдпочинку. На диво, сьогодні було більше клієнтів, ніж зазвичай. Не встигаючи заміряти одну дівчину в талії, так в ательє приходить інша. На щастя, Крейг взяв на себе роботу менеджера, тому їй було набагато легше.
 На вечір Жаннет готувала вечерю на одну себе. Вдома було тихо та незатишно без Мартіна. На білу скатертину вона капнула кетчупом. Довелося зібрати скатертину і кинути його в пральну машину. Підійшовши на кухню, Жаннет відкрила ящик під раковиною, де лежали порошки та миючі засоби.
 Вона здивувалася упакованому подарунку під раковиною. Подумала, що це для неї від Мартіна сюрприз і через цікавість дістала його. 
 Беннет акуратно поклала на стіл, а сама дістала порошок і пішла завантажувати прання. 
 Дівчина після цього недбало дістала подарунок, розірвавши пакувальний папір. 
-"Думаю, Мартін не буде злитися."-думала Жаннет.
 Вона одягла цю червону сукню і дивилася на себе у величезне дзеркало зі спальні. У голові проскочила думка, зустріти коханого в цій сукні, коли він прилетить додому.
 Під час оцінки сукні на собі, у двері спрацював дзвінок.  Жаннет не могла зрозуміти, хто це може бути. Вона поспішила відчинити двері.
 Це був Крейг у тому ж одязі, як і на роботі, ніби він не переодягався. Він глянув на Жаннет і на мить зупинився на глибокому декольте. 
-Крейг? Щось трапилося?-запитала дівчина, дивлячись на пакет в руках чоловіка.
-Все добре, просто вирішив провідати.-посміхаючись, відповів Картер. Жаннет завжди бачила його радісним, але ця посмішка здавалася дивною.-Вирішив тобі скласти компанію на вечір, суші приніс.
-Добре, проходь.
 Він зайшов у квартиру та пішов до кухні. Пакет із їжею поклав на стіл. Двоє сіли за стіл та їли суші. 
 Беннет спокійно наминала свої улюблені суші. За цей час Крейг з'їв лише одну штуку і просто дивився на дівчину. Її це трохи бентежило.
-Що таке?-не розуміла Жаннет.
-Просто дивлюся і думаю, як хочу тебе трахнути. Трахнути як сучку.
 Крейг дивно посміхався.
-Що?
 Той підвівся зі столу і почав йти на неї, мовчки, наче хижак. Картер підійшов і хотів узяти за руки дівчину, та відбивалася. В результаті він сильно вдарив по обличчю Жаннет. Та впала, прикриваючи обличчя долонею.
-Що ти твориш?!
 Крейг не відповів, він лише посміхався. Усміхався, як хижак над здобиччю. Він узяв її за волосся і вона застогнала від болю.
 Той облокотив дівчину животом на стіл і почав задирати сукню.
-Що ти робиш? Прошу, не роби цього!-на очах Жаннет виступили сльози.
-Ще як треба. Я так хотів це зробити!
-Відстань від мене, мерзота!-вона намагалася звільнити руки від величезної руки Крейга, але в результаті він уклав її ще сильніше по столу. Однією рукою тримав за шию, а другою руки своєї жертви.
-Заспокойся або я тебе вирубаю.
 Беннет тремтіла від страху, по її щоках текли сльози.  Вона бачила його через плече.
-Благаю...
-Ти мені зіпсувала життя і я тобі зіпсую його. Я хочу помститися за те знущання у моїй квартирі.
 Він зняв з неї білизну. Гвалтував безперервно, закриваючи долонею їй рота, щоб не кричала. Жаннет відчувала біль нижче пояса. Вона ніколи не відчувала таку пекельну біль. Якщо існує пекло, то воно вже почалося для неї.
 На столі задзвонив телефон. Грала відома пісня Леді Гаги "Bad Romance". Крейг відволікся на дзвінок і послабив хватку біля шиї.  Жаннет відчула полегшення.
 Крейг вийшов із неї і попрямував до телефону. Дівчина сповзла по столі на підлогу. Жаннет дивилася на свої чорні труси під столом.  У неї є шанс втекти, поки той відволікся на телефон, але вона навіть не може встати. 
-Мартін дзвонить.-повідомив Картер, показуючи їй мобільник.-Хочеш поговорити?
-Ні...
 Жаннет важко дихала. Крейг відключив Леді Гагу і відкинув телефон на стіл.
-Отже продовжимо?-він нахилився до неї. Все, що повинно було бути у джинсах, виглядає з них.-Я не чую відповіді.
 Беннет важко дихала і з-під волосся дивилася на нього.  Вона хльоснула його по щоці.
 Той мовчки посміхнувся і взяв дівчину на плече. Крейг подався з нею до спальні.