Смерть за гроші - Наналі Найт

 Крейг, на диво, знайшов те саме казино. Величезна вивіска, що світилася, видала його. На вході стояло двоє чоловіків у чорних костюмах. Як тільки він хотів доторкнутися до дверей, його відштовхнули ці двоє.
-Юначе, сюди не можна!-сказав суворо один з них.
-А хіба не сьогодні гра?-запитав награно той.
-Ні, вона відбудеться завтра.
-Добре, вибачте за занепокоєння.
 Крейг повернувся спиною і задумався, а за хвилину повернувся назад до обличчя охоронця і вдарив кулаком по ньому. Той схопився за обличчя, а напарник вирішив захиститись. У цей час Картер ударив того в живіт ногою і кулаком у підборіддя, коли охоронець зігнувся навпіл від болю. Чоловік із лисиною впав, а його друг з розбитим носом і окулярами намагався знешкодити нападника, але він ударив його ще раз у голову і той упав на асфальт.
-Хрінова охорона в хріновому казино.-сказав Крейг і плюнув охороні на підлогу, де двоє скрутившись від болю, лежали.
 Він зайшов у казино та побіг шукати свого друга. 

 Мартін розплющив очі. Він був прив'язаний до стільця мотузками, а в роті була червона хустка. Його плащ лежав на підлозі біля нього. Той озирнувся. Кімната була мала, але там спокійно помістилося крісло та торшер, який освітлював цю кімнату. Саме на кріслі сиділа Жаннет і допивала шампанське з горла.
 Мартін мовчки дивився на це дике видовище. Дівчина облизала губи у червоній помаді і кинула легенько пляшку на підлогу. 
-Як ти себе почуваєш?-запитала грайливо вона.
 Той виплюнув хустку на підлогу.
-Чудово було б, якщо ти мене розв'яжеш.-відповів Мартін, намагаючись порвати мотузку у грудної клітки. У нього це не вийшло.-І взагалі, що то за кімната?
 Жаннет нервово засміялася.
-Це моя кімната.
-Така маленька? Це наскільки тебе ненавидіти могли батьки!-офігував Стоун.
-Ось так...
 Жаннет на секунду задумалася, дивлячись на двері. Пізніше встала з крісла і підійшла до Мартіна. Вона сперлася руками на його коліна і дивилася просто у вічі.
-Знаєш, ми чимось схожі,-повідомила вона.
-І чим же?-поцікавився Мартін. Він помітив, що її очі бігали від сп'яніння.
-Нас ніколи не любитимуть. Завжди ненавидіти...
 Беннет зупинила очі на його губах. Мартін помітив, що він дуже близький до її губ.
 У цей час Крейг знайшов їх. Він спостерігав за ними через щілинку у двері і чекав поки Жаннет відвернеться. Тієї миті він зайшов і штовхнув легенько дівчину. Та впала і за хвилину знепритомніла, вдарившись головою об ручки дивана.
-Крейг, якого біса?-спитав, явно в шоці, Мартін. Обличчя друга було досі в синцях і з однієї ніздрі стирчала вата, якою зупинили кровотечу. Синець спотворив його обличчя ще сильніше. Він би не здивувався, якщо охорона від страху пропустила його без проблем.
-У мене до тебе те саме питання.
 Крейг почав розв'язувати друга.
-Вона пройшла курси по шибарі чи що?-обурювався той.
-Менше пізди, розв'язуй вже!-квапив його Стоун.-У мене руки затекли вже!
 Поки Крейг розібрався з мотузками на тілі товариша, вони не помітили, як двері в кімнату зачинилися.
Двоє пішли до дверей і Мартін намагався відчинити їх.
-Агоа, що за херня?-запитав він, смикаючи ручку.
-Тихіше, прислухайся.
 У приміщенні було чути кроки кількох людей та діалог.
-Спалюй це чортове казино!-казав старий чоловік хрипким голосом.
-Але в кімнаті ж ...
-Мені начхати на цю чортову онучку. Ця мерзота вже багато чого мені наробила у бізнесі.-каже той.-Вона навіть вбити того йолопа не може, а я до біса не хочу сплачувати йому кошти!
 Чоловіки почули, як ті йдуть і як почало щось горіти. 
-Чорт, треба вибиратися звідси!-сказав Крейг, відчуваючи запах гару.-Допоможи двері виламати.
 Двоє близько хвилини-три намагалися по черзі плечима та ногами вибивати дерев'яні двері. З-під щілинки внизу дверцят почав заходити дим. Останній удар за Картером і двері вийшли з петель. Вони відчували, як температура повітря збільшилася втричі.
-Біжимо!-сказав Крейг і вибіг з кімнати. Перш ніж вийти, Мартін глянув на Жаннет.
 Та п'яна намагалася піднятися з підлоги, але в неї не виходило. Мабуть, голова паморочилася від перепитого алкоголю та травми. Стоун важко зітхнув і підійшов до неї. Дівчина відштовхувала його.
-Не чіпай мене!
-Дідько, йдемо ж!-вернувся один до нього.-У нас мало часу!
-Почекай, я її заберу.
-Ти з глузду з'їхав? Кидай, вона хотіла тебе вбити!
-І що з цього? Згоріти їй?
 Крейг промовчав. Мартін узяв Беннет через плече, і вони пішли з кімнати.
 Виявляється, кімната була під сходами другого поверху казино. Вихід з нього був у вогні та уламках стелі.
-Побігли нагору,-вирішив Крейг. На другому поверсі вони підійшли до відкритого, великого вікна.
 Надворі було з десятка людей. Швидка допомога, пожежники та поліція.
 До них на другий поверх піднімалися двоє пожежників сходами, тоді як інші гасили величезне полум'я. Мартін віддав Жаннет пожежникам і сам із Крейгом спустився вниз. За кілька хвилин троє та решта жертв цієї пожежі з сусіднього будинку їхали до лікарні.