Зрада. Втекти чи залишитися - Ірина Романовська

Назар тягнеться до ручки дверей, щоб зачинити за собою двері. Схоже забув, що сам її й вибив десь години тому.

— Завтра покличу майстра, щоб повернув усе, як було, — пригальмувавши біля порога, діловим тоном мовить Горський. — Об одинадцятій відбудеться зустріч з Дерзьким. Не забудь. Буде підбір образів до фотосесії для журналу «СтарПіпл» та інтерв'ю.

Відвертаюся від чоловіка, не промовивши жодного слова. Ненавиджу, коли він так робить. Іде замість того, щоб поговорити. Сльози котяться без зупинки. Закриваю рукою рота та вию наче звір.

Що я робитиму без Назара? Як житиму і працюватиму?

Дуже часто я збирала речі. Занадто часто змушувала грати Горського у квача. Якщо сьогодні я зберу свої речі, то це справді буде кінець. Чоловік більше наздоганяти та рятувати мене з халепи не буде. Якщо я провалюся, то не матиму того, хто підніме мене з колін. Ніхто більше не запевнить, що все буде добре та ми з усім впораємося.