Його нагорода - Лія Серебро

-Давай ще раз скупаємося і пообідаємо де-небудь на березі моря?

-Обов'язково! - погодився Алекс.

Викупавшись і пообідавши в одному з кафе прямо біля берега, вони вирушили до себе в номер. Анжеліка прекрасно усвідомлювала, що цю ніч вони проведуть разом. Обидва цього бажали дуже сильно. І їхнє дихання, періодично, синхронно затаювалося від передчуття майбутньої ночі.

 Поки Анжеліка приймала душ, змиваючи з себе морську сіль і пісок, Алекс замовив вечерю в номер. Усе ж він був неперевершеним романтиком, тому запалив заздалегідь приготовані свічки, накрив стіл, приглушив світло в номері, сів у крісло, терпляче чекаючи Анжеліку. Коли вона вийшла до Алекса, він відзначив, яка дівчина була особливо гарна цього вечора. Білий, напівпрозорий сарафан ледь приховував вигини її тіла. Від неї виходив тонкий і свіжий аромат. Волосся Анжеліка зібрала в акуратний пучок, тож її підгорілі від незвички на сонці плечі спокусливо відбивали світло свічок. Весь цей час Алекс дивився на неї пристрасним поглядом:

-Анжеліка, ти дуже красива! Сідай, повечеряємо, - Алекс відсунув їй крісло, вона витончено присіла, поправивши сарафан. Наливши келих прохолодного шампанського, Алекс обійшов крісло Анжеліки й нахилившись над нею подав їй келих, поцілувавши її в губи. Сівши вечеряти, Алекс вимовив:

-Ти маєш спробувати все, Анжеліко! Я замовив найсмачніші страви!

І справді, стіл буквально ломився від розмаїття морепродуктів. Неабияк зголоднівши, Анжеліка почала з апетитом дегустувати свіжих устриць, поливаючи їх лимонним соком і закидаючи до рота. Втамувавши голод і запивши ковтком шампанського, вона раптом змінилася в обличчі, ніби згадала щось жахливе.

-Алекс! - тихо промовила вона. - Я не бачу на твоїй руці обручки, а в такого чоловіка щонайменше має бути дружина, щонайбільше - коханки та натовп прихильниць.

-Я самотній, Анжеліко. Тому я зараз із тобою.- сказав він і присунувся до неї ближче. Анжеліка піднялася з крісла і пішла на балкон. Алекс пішов за нею. Він тихо підійшов до неї ззаду й обійняв її за плечі. Анжеліка притиснулася до нього всім тілом. Він повільно почав цілувати її в шию, спускаючись нижче. Раптом він прихопив її на руки і дбайливо, не припиняючи цілувати її в губи, поніс її в кімнату. Акуратно він поклав Анжеліку на велике ліжко, встелене шовковим покривалом.  Він пристрасно покривав її губи й обличчя поцілунками. Анжеліка не пручалася і відповідала взаємністю. Алекс був пристрасним і уважним коханцем. Адже красиві залицяння Алекса, до їхньої першої спільної ночі, в Анжеліки не залишали сумнівів у тому, що і коханцем він виявиться чудовим.