Його нагорода - Лія Серебро

 До моря потрібно було їхати кілька годин. Усю дорогу Алекс не випускав її руки зі своєї. У машині грала приємна музика. Алекс періодично, якщо дозволяла дорога, повертав голову до Анжеліки і дивився на неї з любов'ю і задоволеною посмішкою на обличчі.

-"Шкода, що я не знав тебе раніше!" - він стиснув руку Анжеліки міцніше і поцілував її.

-Чесно кажучи, Алекс, я й не сподівалася, що ти звернеш на мене увагу! Мені здавалося це неможливим!" - розговорилася Анжеліка.

-Я закоханий у тебе донезмоги, Анжеліка! Колись давно я вже відчував подібне почуття. Але, на жаль, життя розпорядилося не так, як хотілося б, і я перестав вірити, що колись відчую це почуття знову!

Анжеліці це було приємно чути. Але на жаль чи на щастя вона не могла з такою легкістю, як Алекс, розкидатися словами про кохання.

По приїзду їх розмістили в затишному номері, вікна якого виходили просто на море. Кинувши сумки на крісло, Анжеліка відразу ж побігла до вбудованої в номер лоджії, з якої було видно величезне, безкрає, бірюзове море.

-"Обалдіти!" - протягнула Анжеліка, натхненна краєвидом з балкона.

-Будь готова до сьомої вечора. Я звільнюся, і ми повечеряємо в ресторані... - він поцілував дівчину і вирушив на семінар.

   Анжеліка ж не гаючи часу вирішила прогулятися до моря. Поспішно переодягнувшись і накинувши повітряне парео, захопивши пляшку прохолодної води з бару, вона вийшла з номера.

   Погода стояла спекотна й сонячна. Курортна зона була щільно засаджена хвойними і гіллястими деревами. Але навіть тінь від них не рятувала від спекотної, південної спеки.  Вийшовши з готелю Анжеліка вже відчула свіже морське повітря. Море вона любила шалено, тому їй не становило труднощів побути кілька годин без Алекса, насолоджуючись пляжем і заспокійливим шумом хвиль.

  Пляж був сповнений людей, незважаючи на те, що сезон ще не почався. У всю вже розгулювали продавці кукурудзи, креветок і пахлави.

- Пахлава солодка, медова, кукурудза гаряча!" - на перебій кричали місцеві торговці, прогулюючись уздовж відпочивальників на пляжі.   Анжеліка зрозуміла, що зголодніла, і купила собі пахлаву. Поївши, вона скупалася в морі, вода напрочуд була теплою. За кілька тижнів сонце вже встигло достатньо нагріти море, хоч і був тільки кінець травня.

 Припікало вже по літньому, Анжеліка вирішила спіймати перші пекучі промені сонця і позасмагати. Накрившись, щоб не згоріти, легким парео і накинувши капелюх на обличчя, вона так розслабилася, що не помітила, як провалилася в сон, хвилі її заколисували, а гамір довкола й крики відпочивальників їй абсолютно не заважали.

  Сон виявився міцним і їй наснилося ніби вона в компанії друзів разом із Катею та її черговим шанувальником відпочивають на дачі. Уві сні відчувався навіть запах шашлику. Галаслива компанія сміялася і веселилася. Анжеліка милувалася природою і квітами, що ростуть на дачі. Раптом на її плече прилетів і сів величезний метелик махагон, спочатку Анжеліка уві сні злякалася, а потім краса метелика її заворожила. Анжеліка перестала боятися комаху і з цікавістю роздивлялася її. Раптом метелик на її плечі, намагаючись злетіти, почав часто і різко махати крилами. Злетіти не виходило, він якимось чином зачепився за сарафан Анжеліки, тим самим лоскотав її плечі і руку. Анжеліка засміялася уві сні, їй було лоскотно. Від лоскотання метелика вона різко прокинулася і побачила перед собою Алекса. Він ніжно цілував її плече, поки вона спала.

-Це ти метелик? - запитала вона сонним голосом.

-Що? - Алекс заразливо засміявся.

 Прокинувшись остаточно, Анжеліка зрозуміла, що відбувається.

- Мені снився метелик на плечі. Очевидно дорога і спека мене втомили і я заснула. Ти раніше звільнився?" - вона піднялася на лікті з пляжної підстилки і запитально подивилася на Алекса. Сонце сліпило їй очі й Анжеліка кумедно зморщила гарний носик. -Так, мені вдалося сьогодні раніше вирішити всі питання, і тепер я весь твій, а ти моя! -Алекс скинув білу футболку і шорти, в які він встиг переодягнутися в готельному номері, нахилився і поцілував Анжеліку в уже почервонілий від сонця ніс.

  Анжеліка, у свою чергу, відзначила його струнке й підтягнуте тіло.

-Де він встиг засмагнути? Схоже він стежить за собою і займається спортом! -подумала Анжеліка, помітивши його золотисту засмагу і м'язи на тілі, що грають. Порівняно з його смаглявою шкірою вона була білосніжною.

 Алекс однозначно виглядав молодшим за свої роки і був дуже привабливим. Вкотре Анжеліка, зі скрипом у душі, відзначає погляди хижих дівчат на Алекса.

- Зараз з їхнього відкритого рота слина потече!!!-сердито пробурчала Анжеліка.

- Ти про що? - засміявся Алекс з її виразу.

- Дівки ці так витріщаються на тебе! Ні сорому ні совісті! Невже вони не бачать, що я з тобою!" - Анжеліка, наче маленька дівчинка, надула губи, обійняла свої коліна і втупилася в них підборіддям, кидаючи гнівні погляди в бік хижих панянок.

- Не звертай уваги! Вони в полюванні! Поспостерігай і ти помітиш, що витріщаються вони абсолютно на всі екземпляри чоловічої статі! Але мені приємно, що ти ревнуєш!" - уже трохи серйозніше сказав він Анжеліці.

Присунувшись до неї ближче, краплі води з його тіла потрапили на Анжеліку і залоскотали її. Вона мило хихикнула і сказала: