Залежна психопатом - kxduarte

Хвилина закінчилась. Ланс показав мені таймер, що так і є.

Я піднімаю одного виродка, і штовхаю його до Фуеґо. Проходять дуже швидкі секунди, як болючий і гулкий крик виривається з білобрисого хлопця. Я стискаю свою жертву, і замахуюсь сокирою. Його палець відлітає зі столу, а він б'ється майже в конвульсіях. Я відрізав йому великий палець лівої руки. І так буде по черзі.

Мудаки втрачають ще по три пальці, і нарешті здаються. Сльози змішались з їх соплями та кров'ю. Гидке видовисько. Пошвидше б в своє ліжко.

Вони пишуть правою рукою, поки ліва стікає кров'ю. Їм не довго прийдеться терпіти. Після того, як вони напишуть найважливіше про Чорний шрам - ми вб'ємо їх.

-Якщо у вас відрізнятиметься інформація - також мінус палець.

-Але вже на ногах. -додає Ланс, пританцьовуючи.

-Не дурно ти мені за брата -я підморгую йому.

Тваринки Віктора дописують свій текст. Ми звіряємо все, що вони написали. Це звісно добре, бо тут є інформація, якої ми ніколи не чули. Але вони також могли нас наєбати. Це найбільший мінус мафії. В нашому світі майже завжди обман.

Мені вже всеодно, бо я давно збирався їх вбити.

-Якщо ви напизділи - я повернусь за вами до пекла, і доріжу ваші пальці ще й там.

Вони витріщаються на нас своїми заплаканими чевоними очима, але якраз в момент жаху, про який вони нарешті здогадались, Ланс стріляє в голову своїй жертві, а я розрізаю сокирою шию афроамериканцю, який колись зрадив мене.

Невже він забув? Зрада в моїй присутності не вибачається. Тим паче, якщо зрадили мене.