Бавдоліно - Еко Умберто

Наступного дня Бавдоліно обняв Никиту, всю його родину і їхніх господарів. З деякою натугою сів він на коня, підвісив меч до сідла і потяг за собою мула з немалою кількістю провізії.

Никита бачив, як він зник у далині, усе ще махаючи рукою, але не обертаючись. Він прямував до царства Пресвітера Йоана.

40. Бавдоліно перестає існувати

Никита пішов провідати Пафнутія. Він розповів йому все, з початку до кінця, від тієї хвилини, коли він зустрів Бавдоліна у Святій Софії, і все те, що Бавдоліно розповів йому.

— Що мені робити? — спитав він його.

— Ти його маєш на увазі? Нічого, він пішов назустріч своїй долі.

— Не його, а себе самого. Я літописець Історій, і раніше чи пізніше мені треба буде написати справоздання про останні дні Візантії. Де мені помістити історію, яку розповів мені Бавдоліно?

— Ніде. Це суто його історія. Зрештою, ти певен, що вона правдива?

— Ні, все, що я про це знаю, я дізнався від нього, і від нього ж таки я дізнався, що він брехун.

— Тож сам бачиш, — сказав мудрий Пафнутій, — що літописець Історій не може покладатися на такі непевні свідчення. Викресли Бавдоліна зі своєї оповіді.

— Але принаймні в останні дні, в домі генуезців, ми переживали спільну історію.

— Викресли і Генуезців, інакше тобі доведеться розповісти про те, як вони підробляли святі мощі, і читачі твої можуть втратити віру в найсвятіше. Не треба багато, щоб трохи змінити події, скажи, що допомагали тобі венеційці. Знаю, це буде неправда, але у великій Історії невеличкі істини можна переінакшувати, щоб краще було видно істину велику. Ти маєш розповісти правдиву історію імперії римлян, а не малоістотну історійку, що почалася на далеких болотах, у варварських країнах серед варварських народів. Та й хіба ти справді хочеш вбити в голову своїм майбутнім читачам, що там, у сніжних і морозних землях, сокритий якийсь Ґрадаль, а десь у спекотних землях лежить царство Пресвітера Йоана? Хтозна-скільки шаленців упродовж століть невтомно вирушатиме на їх пошуки.

— Це гарна історія. Шкода, що ніхто про неї не дізнається.

— Не думай, що ти — єдиний літописець історій на цьому світі. Раніше чи пізніше знайдеться брехун, більший від Бавдоліна, який розповість її.

Примітки

1

Регенсбурґ, Року Божого 1155 (лат.).

2

Я зробив (спотв. лат.).

3

[Починається пролог історії двох міст, написаної Р. Б. 1143… часто й багато розмишляючи про непередбачуваний перебіг дочасних речей… (лат., переклад Ростислава Паранька).

4

Німці (серєдньоверхньонім.). Пор.: "…недаремно наша назва "tiusche Volk", або Täusche-Volk (народ-дурисвіт)", Ф.Ніцше, "По той бік добра і зла" (пер. Анатолія Онишка).

5

Геть… Боже мій (серєдньоверхньонім.)

6

Хлопче (серєдньоверхньонім.).

7

Жінку (серєдньоверхньонім.).

8

Зрозумів (серєдньоверхньонім.).

9

Вбили (лат.).

10

Латиною (лат.).

11

Слова (лат.).

12

Лицарі (лат.).

13

Який світу гріх забирає (лат.) — пор. Йо. 1,29.

14

Овець і худобу (лат.). Пор. також з Йо. 2,14.

15

Хлопчику, будь ласка (середньоверхніонім.).

16

Податок на плоди і городину (лат.).

17

А також (лат.).

18

А також дякую (лат.).

19

Куплю (нім.).

20

На твоє прохання, найдорожчий брате Ізінґріне, маючи намір надіслати першу книгу моїх хронік… щоб людською зіпсутістю не… (лат., переклад Ростислава Паранька).

21

Тобто (лат.).

22

Одежу мою ділять [між собою] (лат.). Пор. Пс. 22, 19.

23

Хлопчина (лат.).

24

Або (лат.).

25

Тут: перо (лат.).

26

Що біле поле орав і чорним зерном засівав (лат.). Пор. із загадкою VIII–IX ct.: Boves se pareba / alba pratalia araba / et albo versorio teneba / et negro semen seminaba (Поганяв волів / орав білі поля / тримав білий плуг / і чорним насінням засівав), яка вважається першим письмовим свідченням про італійську мову.

27

Усі содоміти (нім.).

28

О, як чудово (нім.).

29

Відразу (лат.).

30

Граф палатинський (лат.).

31

Цісар (нім.).

32

Владика пресвятий (лат.).

33

Чудо, чудо (спотв. лат.); поможи Господи (нім.).

34

Баранів і всіх овець (лат.).

35

Наметів (лат).

36

Подвиги Бавдоліна (лат.).

37

Затока в протоці Босфор, яка розділяє Царгород на дві частини.

38

Один з районів Царгорода, розташований за Золотим Рогом.

39

Так називався Босфор у давніх італійських джерелах.

40

Одне з передмість Царгорода, де був імператорський палац.

41

Державні таємниці (лат.).

42

Див. Буття 14,8.

43

Пристань у Царгороді в районі поблизу Константинового форуму.

44

Мармурове море.

45

Гавань у північно-східній частині Царгорода, на березі затоки Золотий Ріг.

46

Філіокве — вчення католицької церкви про ісходження Святого Духа не тільки від Отця (на чому наполягають православні богослови), але й від Сина, що зафіксовано в прийнятому католиками Символі віри. Останній відрізняється від православного тільки тим, що в нього внесено слово "і Сина" (лат. filioqué) стосовно до джерела ісходження Святого Духа ("від Отця і Сина, що ісходить").

47

Gheloios — грецькою "смішний".

48

Греками (лат. зневажл.).

49

Тридент (Triäentum) — латинська назва сучасного міста Тренто в Італії; Боцен (нім. Bozen, лат. Bauzanum) — місто Больцано.

50

Йдеться про окситанську або провансальську мову, звану також "ланг д'ок".

51

Ближня (поцейбічна) Італія (лат.), тобто частина Італії, розташована південніше від Альп.

52

Стародавня паломницька дорога, яка вела з Рима до Кентербері в Англії.

53

Містечко неподалік від Рима.

54

Катехумен — кандидат у члени Церкви в християнстві, той, що готується прийняти обряд хрещення.

55

Перенесення імперії (лат.).

56

Сенат і римський народ (лат.).

57

Дальня (потойбічна) Італія (лат.), тобто частина Італії, розташована північніше від Альп.

58

Дива (лат.).

59

Господи помилуй, назад, назад (спотв. грец.).

60

Номотет — законодавець (у Древній Греції). У діалозі Платона "Кратил" номотет — це той, хто дає речам імена, законодавець імен.

61

Хроніка, або Історія двох міст (лат.).

62

Подвиги Фрідріха (лат.).

63

Радісна історія (лат.).

64

Міста Мілана (лат.).

65

Тобто "борець з містами".

66

Діяння Бога через франків (лат.) — так називалася повість про Перший хрестовий похід, написана Ґвібертом Ножанським у 1108–1121 pp.

67

Подеста (іт. podesta) — в італійських містах-комунах у XII–XIV ст. — глава виконавчої і судової влади.

68

Сваволю володаря (лат.).

69

Латинська назва німецького міста Вюрцбурґ.

70

Згідно з Діяннями Апостолів, саме на дорозі до Дамаска св. Павлові явився Ісус Христос, і Павло навернувся. У переносному значенні — слушний шлях, правильна життєва дорога.

71

Поляни з Польщі… людність сливе варварська і до бійки скора (лат.).

72

Але несторіанином (лат.).

73

Тут: університету (лат.).

74

Любий хлопче (лат).

75

Цим самим (лат.).

76

Або Св. Женев'єви (св. Женев'єва є покровителькою Парижа) — пагорб у центрі Парижа, де розташований Латинський квартал. Він досі є центром інтелектуального життя міста.

77

Сучасний паризький квартал Сен-Жермен-де-Пре.

78

Усі Абдулові пісні — це кансони провансальського трубадура Джауфре Рюделя (1113–1170).

79

Благословіть (лат.).

80

Стадій — одиниця виміру відстаней, дорівнював відстані, що проходила людина спокійною ходою за час сходу сонця, тобто протягом приблизно 2 хвилин. Стадій вавилонський дорівнював 194 метрам, єгипетський — 230,4 метра, грецький — 178 метри, римський — 185 метрам.

81

Кансона Джауфре Рюделя у перекладі із старопровансальської М.Терещенка.

82

Хвальковитий поет (лат.).

83

Прототип Поета в романі — поет-вагант, автор десятка латинських віршів, відомий як Архипіїт із Кельна (між 1125 і 1135 — після 1165), справжнє ім'я якого невідоме. Серед скупих біографічних відомостей, які дійшли до нас про нього, є те, що він перебував на службі в канцлера Райнальда з Дасселя. Наведений текст належить саме йому.

84

Уривок зі "Сповіді голіарда", найвідомішого вірша Архипіїта з Кельна.

85

"Про пречудові якості тельбухів", "Мистецтво добропристойного пукання", "Про спосіб випорожнюватися", "Про розквартирування полчищ у чупринах", "Про вітчизну диявола" (лат.).

86

Прилюдно, публічно (лат.).

87

У філософії акциденція — випадкове, несуттєве, на відміну від субстанції — істотного, суттєвого.

88

"Вітай, володарю світу" — один з віршів Архипіїта з Кельна

89

Цар і жрець (лат).

90

Дивовижі міста Мілана (лат.).

91

Про це йдеться у Третій Книзі Езри (ЗЕз. 13,45), неканонічній для християн.

92

Гіпотипоза — буквально обрис, зображення; у риториці — фігура наочного зображення предмета.

93

Лісовий масив у Бретані, місце дії багатьох лицарських романів, зокрема Артурового циклу.

94

Пан над панами (лат.).

95

Майстри-комаски — корпорація ремісників, будівничих, каменярів і малярів, які походили з місцевостей навколо озера Комо, на пограниччі між сучасним швейцарським кантоном Тічіно і Ломбардією, і працювали там починаючи з VIII ст., а потім мандрівними бригадами розійшлися по цілій Європі, де мали славу видатних майстрів будівничої справи. Дійшли вони й до України — комаском був, наприклад, Петро Італієць, будівничий кількох ренесансних споруд у Львові.

96

Деметрій І Поліоркет (336–283 до Р. X.) — македонський цар у період 306–286 pp. до Р. X., брав активну участь у війнах діадохів. Відомий як винахідник розмаїтих воєнних машин. У перекладі його ім'я означає "Той, що бере міста в осаду".

97

Родова, а не одинична (лат.).

98

Ім'я імперії (лат.).

99

Обманом, забавою (лат.).

100

У Середні віки генуезькі арбалетники були найкращими в Європі, їхні відбірні загони не тільки захищали Геную від напасників, але й служили найманцями в багатьох інших містах і країнах.

101

Тут живуть леви (лат.). Так позначали давні римляни на своїх картах недосліджені землі, переважно африканські.

102

Тут: усім (лат.).

103

Пане (спотв. лат).

104

Речовина, матерія (грец). Як філософський термін був запроваджений Арістотелем, який мав лід ним на увазі першоматерію, ще не сформовану в реальні речі, які існують в ній тільки як можливість.

105

Тут: всім і кожному (лат.).

106

Священства та імперії (лат.).

107

Діяння 17,26.

108

Лк. 10,19.

109

Протопопа Самаркандського і архілротопопа Сузького (лат.)

110

Главою і учителем (лат.).

111

Варварських і невідомих мов (лат.).

112

Рану (лат.).

113

Лицар (нім.).

114

Право здійснювати нагляд за торгівлею (лат.).

115

Представників міста (лат.).

116

Так називали давньогрецькі географи острів Шрі-Ланка.

117

Іс.