Хроніка заводного птаха - Муракамі Харукі

Та, видно, із цього нічого не вийшло. На жаль.

Мей спокійно глянула мені в очі і поклала руки в рукавичках на коліно.

— Так що, Куміко-сан не випустили на поруки?

— Вона відмовилася виходити на поруки, — пояснив я. — Боїться, що на неї тоді клопоти зваляться, тому воліє лишитися у в'язниці, у тиші й спокої. І зі мною не хоче зустрічатися. Взагалі нікого бачити не хоче, поки все не вляжеться.

— А коли суд?

— Мабуть, навесні. Куміко визнає свою вину і готова прийняти будь-який вирок. Суд, напевне, довго не триватиме. Є великий шанс, що вирок буде умовним, а якщо навіть її засудять, то не надовго.

Мей підняла камінь з-під ніг і кинула його на середину ставка. Він зі стуком ударився об кригу й покотився аж до протилежного берега.

— Будете сидіти дома й чекати, коли повернеться Куміко-сан?

Я кивнув.

— Добре, що так сталося?.. Так?

З мого рота також вилетіла велика біла хмарка:

— Та начебто. Врешті-решт, так у нас вийшло.

"Але ж могло статися набагато гірше", — подумав я.

Удалині, в лісі, що обступив звідусіль ставок, закричав птах. Я підвів голову, озирнувся навколо, але крик більше не повторився. Навколо ні душі. Тільки десь сухо довбає дятел дерево.

— Якщо в нас з Куміко буде дитина, я назву її Корсика, — промовив я.

— Чудове ім'я! — сказала Мей Касахара.

Ми йшли лісом рука об руку. Мей зняла праву рукавичку і засунула руку в кишеню мого пальта. Поводилась, як Куміко, що так само робила, коли взимку ми виходили на прогулянку. У холодний день ділили на двох одну кишеню. Я потиснув у кишені руку Мей, маленьку й теплу, наче самотня замкнена душа.

— Заводний Птаху! Усі, напевне, думають, що ми коханці.

— Можливо, — відповів я.

— А ви всі мої листи читали?

— Твої листи? — перепитав я, нічого не розуміючи. — Вибач, але я жодного листа від тебе не отримав. Про тебе нічого не було чути, а тому подзвонив твоїй матері, і вона дала мені твою адресу і телефон. Заради цього довелося трохи прибрехати.

— Отакої! А я ж вам листів п'ятсот написала, — звівши очі догори, сказала Мей.

Увечері вона поїхала проводжати мене на станцію. На автобусі ми доїхали до містечка, з'їли піцу в пристанційному ресторанчику і стали чекати, коли прибуде дизель-електровоз з трьома вагонами. У залі чекання стояла велика розпалена піч, навколо якої товклися два-три чоловіка. Але ми туди не пішли і стояли удвох на холодній платформі. У небі висів наче обледенілий зимовий місяць з різко окресленими краями, як китайський меч. Стоячи під місяцем, Мей піднялась навшпиньки і ледве чутно поцілувала мене в праву щоку. Я відчув її холодні тонкі губи там, де раніше була родимка.

— До побачення, Заводний Птаху! — прошепотіла вона. — Дякую, що спеціально приїхали сюди до мене.

Усе ще не виймаючи рук з кишень, я стояв і дивився на неї. Треба було щось сказати, але я не знав що.

Коли підійшла електричка, Мей стягла з голови шапочку, відступила крок назад і сказала:

— Якщо з вами щось станеться, Заводний Птаху, голосно покличте мене. Мене і качине плем'я.

— До побачення, Мей Касахара.

Електричка рушила, а молодий місяць усе ще висів над головою, то зникаючи, то з'являючись щоразу, коли вона повертала вбік. Коли місяць заховався, я перевів погляд за вікно — на миготливі вогники містечок і селищ, що залишалися позаду. Я уявив собі Мей у своїй синій вовняній шапочці: сидить сама в автобусі, що везе її в гори, назад на фабрику. Уявив собі також, як качки дрімають у тіні трав. А потім подумав про світ, в який повертаюся.

— До побачення, Мей Касахара, — повторив я. — До побачення Мей, і нехай тебе завжди хто-небудь надійно захищає.

Я заплющив очі і спробував задрімати. Але заснути по-справжньому я зміг набагато пізніше. Десь далеко від усього і всіх я тихо й миттєво занурився в сон.

Примітки

1

Тофу — сир із перекислих соєвих бобів. (Тут і далі — прим. перекладача.)

2

Місо — густа маса з перекислих соєвих бобів для приготування супу.

3

Сан — ввічливе звертання до рівної та вищої за віком або соціальним станом людини.

4

"Пер'є" — торгова марка мінеральної води.

5

Омікудзі — табличка з передбаченням долі для прочан сінтоїстського храму.

6

Херб Альперт (нар. 1935 р.) — американський композитор, трубач, автор пісень та співак.

7

Аллен Ґінзберґ (1926–1997) — видатний американський поет з покоління так званих "бітників"; Кіт Річардс (нар. 1943 р.) — англійський гітарист, автор пісень і співак, один із засновників гурту "Rolling Stone".

8

Сьодзі — розсувна частина стіни традиційного японського будинку.

9

Меґуро — район у Токіо.

10

Котацу — кімнатна жаровня, вмонтована в підлогу й укрита ковдрою.

11

"NHK" — японська державна телерадіокорпорація.

12

Токонома — ніша в стіні, де звичайно вішають картину або каліграфічний напис, а також ставлять вазон з квітами.

13

Інь і ян (тінь і світло) — категорії стародавньої китайської філософії.

14

"Тема Тари" — музика з фільму "Віднесені вітром"; Тара — назва маєтку батька Скарлет ОʼГара, головної героїні однойменного роману.

15

Ерік Дольфі (1928–1964) — видатний американський джазмен.

16

"Ніхон кейдзай сімбун" ("Японська економічна газета") — головна газета промислових кіл Японії.

17

"American Graffiti" (1973) — фільм Джорджа Лукаса про стосунки між випускниками середньої школи під час літніх канікул.

18

Приблизно 10 тис. доларів США.

19

Якудза — японські гангстери.

20

Мадзян — китайська гра в кісточки.

21

Ґіндза — одна з центральних вулиць Токіо.

22

Сімбасі, Сіндзюку, Сібуя, Аояма — центральні райони Токіо.

23

Татамі — мата з рисової соломи; її стандартний розмір — приблизно 1,5 м2.

24

Фуросікі — барвиста хустина, в якій носять дрібні речі.

25

Або "інцидент на Лугоуцяо" ("інцидент на мості Марко Поло") — збройне зіткнення, що сталося 7 липня 1937 р. між японськими й китайськими військами недалеко від Пекіна й переросло у війну між цими двома країнами.

26

Цінська династія — імператорська маньчжурська династія, що правила Китаєм упродовж 1644–1911 років.

27

Орган інформації та розвідки японської армії в окупованих частинах Китаю.

28

У грудні 1937 — січні 1938 р. японська армія вчинила розправу над мирним населенням, унаслідок чого загинуло понад 140 тисяч людей.

29

Чжан Сюелян — китайський маршал, який правив Маньчжурією до вторгнення туди японців.

30

8-ма армія — військове з'єднання Комуністичної партії Китаю під час війни з Японією.

31

Гірський хребет на півночі Китаю.

32

ДПУ (Державне політичне управління) — орган радянської державної безпеки у 1922–23 pp.; цей термін, однак, вживався за кордоном і пізніше для позначення радянського органу державної безпеки незалежно від його назви; зокрема в той час, про який ідеться в романі, цей орган уже називався HKBC (Народним комісаріатом внутрішніх справ).

33

Ebb Tide (англ.) — морський відплив.

34

Eight Days a Week (англ.) — вісім днів на тиждень.

35

"Wild Kingdom" — американський телесеріал про дику природу.

36

Бенто — їжа в коробці.

37

Канда — один з кварталів у центральній частині Токіо.

38

Куруїдзава — курорт у центральній Японії.

39

Для розуміння цього розділу варто скористатися зауваженням Метью Стречера про те, що вмістилищем душі (у даному романі — підсвідомого) в Японії, на відміну від Заходу, вважається живіт (до речі, звідси бере початок і ритуальне самогубство харакірі). Див. Matthew Stretcher. Haruki Murakami's "The Wind-up Bird Chronicle". A Reader's Guide. The Continuum International Publishing Group Inc. New York — London, 2006.

40

Ідеться про англійську казку "Jack and the Beanstalk".

41

Ідзу — півострів недалеко від Токіо.

42

Камабоко — тушкована або підсмажена терта риба, змішана з яєчним білком та приправлена спеціями.

43

Way to San losé — Дорога в Сан-Хосе (англ.).

44

Цубо — міра площі, 3,3 кв. м.

45

Дзабутон — подушка для сидіння.

46

Слова (в англійському оригіналі: "Parsley, sage, rosemary and thyme"), якими починається перший звуковий трек відомого альбому Пола Саймона й Арта Ґарфанкеля "Ярмарок Скарборо", запозичені з однойменної стародавньої англійської народної пісні.

47

Сінкансен — супершвидкісний поїзд.

48

Сенсей — шанобливе звертання до вчителя, лікаря тощо.

49

Тяванмусі — риба або куряче м'ясо, обмазане яйцями з горіхами та іншими приправами, приготовані на парі в окремих горщиках.

50

Кандзі Ісівара (1889–1949) — японський генерал під час Другої світової війни, винуватець так званого "Мукденського інциденту" 1931 року, що був початком захоплення японськими військами Маньчжурії, пізніше, однак, противник окупації Китаю і нападу на Перл-Харбор.

51

Ідеться про кіностудію "Сьотіку", яка згадується в розділі 10 першої частини цього роману.

52

Див. розділ 10 частини третьої цього роману.

53

Ронін — самурай, який втратив вождя клану.

54

Щасливої подорожі! (франц.)

55

Згадка про знаменитий фільм "Міст Ватерлоо" (1940).