Дівчина з ведмедиком [Роман]. Болотяна Лукроза [Оповідання та нариси] - В. Домонтович
Та лише на самоті з зорями, стежачи за рухом зірок і планет, він почував себе щасливим. Він прагнув точного, ясного пізнання, але не зневажав і астрології. Його вабили загадки зоряної символіки, знаки зодіака, містерії небесних просторів, таємниці духів. Він вірив у співвідношення між розташуванням зірок, датою народження й життєвою долею людини. Кілька вдало складених гороскопів і пророкувань, що здійснилися, зробили його ім'я відомим. За цієї доби пророків цінили більше, ніж учених. Навіть якщо цей пророк був тільки авантурником.
Йому було 26 років, коли р. 1572 в сузір'ї Кассіопеї він встановив нову нерухому зорю, яку інші астрономи досі вважали за комету або метеор. Це І було видатне відкриття, і він дуже пишався з нього. 3 тих пір свої студії він зосередив переважно на цьому завданні: наново, з можливою точністю, визначити місце нерухомих зір, чого з часів Птоломея, отже протягом 1400 років, ніхто не робив.
Року 1576 тридцятилітній Тіхо, на запрошення данського короля Фрідріха II, який ставився до нього з великою прихильністю, переїхав до Данії. Через 14 років він був знов на батьківщині. Він виїхав зовсім молодим юнаком і повертався зрілою людиною, певною себе і своїх життєвих цілей.
Маленький острівець Ґвеен у Сунді став для нього місцем його сталого перебування.
Астрономічні спостереження вимагали спеціальних приладів, удосконаленого інструментарію. Точність пізнання залежала від технічної довершености приладдя. Досі пізнання було спогляданням; воно було безпосереднім відкриттям Божого, пророцтвом, дарунком. Тепер воно стало опосередненим, з дарунку Божого — здобутком допитливости, з пророцтва — зусиллям розуму. Воно набуло інструментального характеру; воно потребувало лабораторій, обсерваторій, машин, технічно удосконаленого знаряддя.
Тіхо Браге зробив усе, щоб побудувати для себе в Данії якнайкращу обсерваторію. Слід визнати, він умів поводитися з людьми, від яких щось залежало. Він умів домогтися наміченої цілі. Побудована для нього р. 1580 на королівські кошти обсерваторія «Небесний замок» була устаткована так, як досі не була обладнана жадна інша обсерваторія. Навіть Ґрінвіч в Англії, про придбання інструментів для якого дбав канцлер Томас Мор, не міг змагатися з Тіховим «Уранієнборґом».
І все ж таки Тіхо Браге був незадоволений. При кожній нагоді скаржився королеві. Так важко встановлювати прилад. Виміри потребують надзвичайної точности, тим часом найменший зсув, коли дме вітер, примушує все починати відразу. Не дурно, що в людини може зіпсуватися вдача, і вона стає дражливою, роздратованою й прикрою.
Тіхо носився з проектом побудувати обсерваторію в новий спосіб. Перенести все вниз, під землю, в льох. Король пішов назустріч бажанням протеґованого ним астронома.
Чотири роки тривала побудова Стернборґу, «Зоряного замку». Тіхо особисто стежив за роботами. Він дає вказівки. Доглядає за кожним покладеним камінням. Усе устаткування, весь інструментарій перенесені вниз. Велике дерев'яне колесо розташоване перед ліжком, і астроном може його повертати, не підводячися з місця. О, Тіхо може бути задоволений! І Тіхо, черкаючи пером капелюха по підлозі, схиляється в низькому поклоні перед королем і з вдячністю цілує йому руку.
Але в нього багато ворогів. Йому заздрять і на нього нарікають. Навіть спокійні і, здавалось би, зовсім невтральні люди питають: кому й для чого потрібні нерухомі зірки, що зі спостережень над ними так пишається цей Тіхо Браге? А два замки, марнотратно побудовані один за одним на кошти королівської скарбниці задля задоволення амбітних примх вередливої, самовпевненої й непокладливої людини?
Тіхо лежить на спині, дивиться на зорі й жує кінчик свого вуса. Він думає, як примхливо непевне кожне людське завтра!..
Р. 1584 закінчено побудову Стернборґу. Наступного, 1585 р. Тіхо урочисто виголошує свою нову теорію космічного устрою. В гострих суперечках між прихильниками птоломеївського, геоцентрального вчення про світ та нового, Копернікового погляду, згідно з яким земля обертається довкола сонця, Тіхо висуває третю. Можливо, він прагнув синтези; можливо, обидві теорії становлять собою крайності. Треба найти середній шлях. Він шукав примирення. Тіхо Браге згоджувався з Птоломеєм, що земля становить собою центр світу і довкола землі, як і досі, обертаються сонце й місяць. Але все те відкидає Копернік, кажучи, що земля крутиться довкола сонця. Цей погляд в істоті своїй хибний, але Копернік мав цілковиту рацію, коли він твердив, що планети Меркурій, Венера, Марс, Юпітер і Сатурн справді кружляють довкола сонця.
Так поруч з птоломеївською й коперніканською концепціями світової структури з'являється третя, тіхоніанська. Ім'я Тіхо тепер фігурує поруч з ім'ям Птоломея й Коперніка. Йому пощастило знайти логічний вихід: зберегти за землею центральне положення в світі і узгодити з цим традиційним поглядом новітні спостереження щодо руху планет.
P. 1588 данський король Фрідріх II помер. Зі смертю короля для Тіхо все полетіло шкереберть. Він опинився в Данії без жадної підтримки, оточений неприязними людьми. Інтриґами почали енергійно діяти проти нього. Треба було рятувати, що ще можна було б врятувати, і якнайшвидше виїздити.
Від'їзд нагадував утечу. Йому пощастило взяти з собою інструментарій і наладувати на вози дещо з майна. Килими, картини, срібний посуд. Але хто міг знати, що трапиться в останній момент? Сидячи в дорожній кареті, він весь час озирався назад. Він наказав фурманові гнати коней. Він підвівся і бив фурмана кулаками в спину. Швидше!.. Він став колінами на сидіння й дивився через заднє віконце, не зводячи очей з шляху. Спочатку він лютував, тоді остовпів.
Коли вони переїхали через кордон, з ним трапився нервовий удар. Сільський цирульник, покликаний до постоялого двору, де вони спинилися з челяддю й возами, знайшов його в напівнепритомному становищі і пустив йому кров.
Тіхо Браге осідає на деякий час у Ростоці. Йому 42 роки. Налагоджене життя обірвалося. Перспективи на майбутнє невиразні. Наукова праця спинилася. Він урятував свої манускрипти, але що з того? Він почував себе виснаженим, млявим, безініціативним. Усіх і кожного він підозрює в кознях, скерованих проти себе. Підозрілий і відлюдькуватий, він замикається в собі. Лише поволі відходить. Починає писати листи. Нагадує про себе. Вказує на свої заслуги.
Це жевріння в Ростоці триває два роки. Імператор Рудольф II, аматор мистецтв і великий прихильник науки, звертається до Тіхо Браге, пропонуючи йому посаду двірського астронома, алхеміка і астролога з осідком у Празі. Тіхо погоджується на пропозицію й р. 1590 приїздить до Праги.
Його приймають тут урочисто й пишно. Імперський віце-канцлер Курціус віддає йому весь свій дім
