Дівчина з ведмедиком [Роман]. Болотяна Лукроза [Оповідання та нариси] - В. Домонтович

Стор. 237: Курці, скориставшися з нагоди, (витяли =>) витягли махру й, слинячи папірця, крутили цигарки.

Стор. 286: Ясні (сіри =>) сірі тони цементових плит пішоходів і каміння бруківки…

Стор. 294: При батьках (пишалися =>) лишалися три хлопці й мала дівчинка, що стрибала, співала й вчила напам'ять тичининський віршик «Осінь».

Стор. 337: У м'яких чув'яках нечутно, як тінь, по (климовій =>) килимовій доріжці крокує гетьман. 

Примечания

1

Комісії сприяння ученим.

2

Інститут червоної професури.