Посмертні записки Браса Кубаса - Машаду де Ассіс

засновників і першим президентом Бразильської академії письменництва. А 1941 року Академія заснувала на його честь премію - Machado de Assis Prize, яка сьогодні є найпрестижнішою літературною премією Бразилії.

Інтерес до творчості цього Автора й сьогодні є значним - його твори перекладають і видають різними мовами, екранізують і навіть роблять на їх основі комікси. Серед поціновувачів його творчості і Жозе Сарамагу, і Карлос Фуентес. і Сьюзен Зонтаг, і Вуді Аллен...

А найвідомішим романом Автора є «Посмертні записки Браса Кубаса».

...мені не треба розповідати про надзвичайний процес, яким я послуговувався під час створення цих «Записок», роботу над якими я здійснив уже тут, в іншому світі. Це було б цікаво, проте... геть непотрібно для розуміння самого твору. Він сам собою є завершеним: якщо він тобі, любий читачу, до вподоби, я буду тобі щиро вдячний за те. що ти доклав сил і прочитав цей твір, якщо ж ні, то вважай, що отримав од мене щигля, ото й усе.

Машаду де Ассіс «Посмертні записки Браса Кубаса» Примітки
1

Лоренс Стерн (1713–1768) — англійський письменник. Найвідоміші твори — романи «Життя й опінії Трістрама Шелді» та «Сентиментальна подорож через Францію та Італію».

(обратно) 2

Ксав’є де Местр (1763–1852) — французький письменник, відомий своїм романом «Подорож навколо моєї кімнати» та його продовженням «Нічна експедиція навколо моєї кімнати».

(обратно) 3

Тора, Закон Мойсея, П’ятикнижжя Мойсеєве — перша частина ТаНаХ, або, як його називають християни, Старого Заповіту. За єврейською традицією вважається, що Тора була записана Мойсеєм безпосередньо з «вуст» Бога. Тільки останні рядки про смерть самого пророка написала інша особа.

(обратно) 4

Невідкритий край (англ.).

(обратно) 5

Алюзія на Рене Шатобріана та його згадки про журавлів, що з Іліссоса перелітають у Африку.

(обратно) 6

Іліссос — грецьк. — річка в Аттиці, нині замурована у бетон. Названа на честь однойменного річкового бога давньогрецької міфології. Своє ім’я Іліссос дав одному з районів Афін — Ілісія.

(обратно) 7

Старовинна португальська монета.

(обратно) 8

Cuba — «діжка» (порт.).

(обратно) 9

Каламбур (франц.).

(обратно) 10

Камілло-Бенсо Кавур (1810–1861) — державний діяч і дипломат П’ємонту (Сардинське королівство) та Італії епохи її об’єднання. З проголошення Італійського королівства (березень 1861) Кавур став першим прем’єр-міністром Італії, однак одразу потому захворів і в червні 1961 р. помер.

(обратно) 11

Гай Светоній Транквілл (бл. 70–140) — римський письменник. Найвідоміша його книга — «Життя дванадцяти цезарів». Вона включає, зокрема, біографії римських імператорів Клавдія і Тита.

(обратно) 12

Луцій Анней Сенека (бл. 4 до н. е. – 65 н. е.) — римський філософ, письменник, політичний діяч, видатний представник стоїцизму.

(обратно) 13

Йдеться про історичну драму Віктора Гюго «Лукреція Борджіа».

(обратно) 14

Фердинанд Грегоровіус (1821–1891) — німецький історик і письменник.

(обратно) 15

Саламінська битва (28 вересня 480 р. до н. е.) між персами та греками. Завершилася цілковитою перемогою грецького флоту над перським.

(обратно) 16

Фраза з п’єси Ф.Корнеля «Сід»: «Хімена, хто б сказав? Родріго, хто б повірив?» (франц.).

(обратно) 17

Єзекиїл — один з юдейських пророків (VI ст. до н. е.).

(обратно) 18

Ювента — давньогрецька богиня юності.

(обратно) 19

Ніжне звертання до діток сеньйорів, аналогічне звертанню «панич, панночка». Проте як звертання часто зберігається і тоді, коли дитина виросла, її продовжують ласкаво називати Ньоньо, Ньонья.

(обратно) 20

Жорж-Луї-Леклерк Бюффон (1707–1788) — французький натураліст. Визнавав змінність видів під впливом довкілля.

(обратно) 21

Один із найвідоміших трактатів Томи Аквінського Summa Theologica.

(обратно) 22

Авраам — легендарний родоначальник (патріарх) єврейського народу. Його шатро стояло в Мамрійській діброві.

(обратно) 23

Автор вживає саме слово bolsa (торбина), а не Caixa de Pandora або Jarro de Pandora, які відповідають