Стань моїм першим - Адалін Черно

Після цих слів я беру зі столу тарілку з круасанами та склянку з кавою і виходжу з кухні. Осад від розмови, варто зауважити, не найприємніший. Я взагалі не люблю, коли мені лізуть у душу, а так, щоб нахабно, відкрито й зі спробою натиснути на жалість — і поготів.

Зупинившись біля дверей, ставлю склянку на тарілку й опускаю ручку вниз. У кімнаті все ще панує напівтемрява. Кіра спить із запнутими шторами, і я усміхаюся. Стільки часу минуло, як я пішов, а вона так і не прокинулася.

Ставлю круасани й каву на тумбочку, підходжу до штор і відкриваю одну половину. Кімнату заливає світло, але Кіра навіть не морщиться, продовжує спати, смішно надувши губи. Вона прокидається, тільки коли я сідаю на ліжко й те трохи продавлюється під моєю вагою. Кіра стогне, починає ворушитися, а потім розплющує одне око.

— Вже обід? — запитує вона, прикривши повіки.

— Ранок, але я приніс тобі каву.

— Ранок? Це скільки?

— Восьма.

— Восьма?! — вигукує Кіра. — Господи, як ти міг розбудити мене о восьмій ранку?

Вона нарешті прокидається. Розплющує очі й навіть підіймається на ліктях.

— Ми що… горимо?

— Ні.

— Тобі ж не на роботу?

— Ні.

— Тоді що?

— Я хотів з тобою погуляти. Вранці тут неймовірно гарно й тихо. Ідеально, звісно, о шостій, але я вирішив, що це занадто.

Кіра стогне і глибоко зітхає, а потім усе ж таки сідає, притулившись до узголів’я ліжка.

— Я купив тобі круасани. Тут неподалік непогана пекарня є, гадаю, тобі сподобається.

— Ти приготував мені каву і з’їздив по круасани? — уточнює Кіра.

— Так.

Вона усміхається, а потім подається вперед. З її грудей падає ковдра, пропонуючи моєму погляду пружні горбики, які так і хочеться стиснути в долонях. Кіра виявляється на чотирьох обличчям до мене. Її груди зачіпають мою руку трохи вище ліктя, а мій погляд раз у раз сповзає до попки, що призовно погойдується. Кіра подається вперед і цілує мене в шию.

— Боже, як ти пахнеш зранку, — каже вона, роблячи глибокий вдих.

— І як же? — запитую з усмішкою, хоча самому член упирається в ширинку.

Уявлення не маю, як їй це вдається. Я не можу перед нею встояти. У нас не так давно був секс, усього якихось шість годин тому, а в мене знову міцний стояк і свербіж у руках від бажання досліджувати її тіло долонями.

— Приголомшливо, — відповідає Кіра, зазираючи мені в очі й цілуючи в губи.

Вона точно зведе мене з розуму. Уже звела, якщо я приніс їй сніданок у ліжко.