Війни художників - Станіслав Стеценко
Усне запрошення як Молотову, так і Сталіну було зроблено мною в Москві й, у принципі, прийняте схвально. Під час Вашої бесіди висловіть запрошення панові Молотову, а запрошення панові Сталіну Ви повинні зробити від імені фюрера. Запрошення має бути зроблене не прямо, а в загальних виразах для того, щоб ми, в разі необхідності, могли уникнути прямої відмови Сталіна.
Ріббентроп
* * *
Т е л е г р а м а
№ 599 від 30 березня
Москва, 30 березня 1940. Відправлена о 22 год. 40 хв.
31 березня 1940. Отримана о 8 год. 15 хв.
Посол Шуленбург — Ріббентропу
Абсолютно секретно!
Дуже терміново!
На Вашу телеграму за № 543 від 28 березня.
Панові Імперському Міністрові закордонних справ особисто!
1. Особисто я твердо певен, що Молотов відвідає Берлін, щойно радянський уряд вважатиме час і обставини сприятливими. Наразі ж вважаю шанси на прийняття запрошення незначними. Мої припущення спираються на наступні факти:
2. Усі наші спостереження, а також виступ Молотова від 29 березня підтверджують, що радянський уряд сповнений рішучості дотримуватися у війні нейтралітету й уникати, наскільки це можливо, усього, що може втягнути його у конфлікт із західними державами. Це є однією з причин того, чому радянський уряд раптово припинив війну проти Фінляндії й розпустив маріонетковий народний уряд.
3. Радянський уряд імовірно боїться, що така відверта демонстрація дружби між Радянським Союзом і Німеччиною, як візит Молотова або самого Сталіна в Берлін, може призвести до розриву дипломатичних відносин або навіть спровокують воєнні дії із західними державами.
4. Подібні припущення підтверджує спростування ТАРС інформації про можливу поїздку до рейху пана Молотова.
5. Є проблемою і той факт, що Молотов, який досі ніколи не був за кордоном СРСР, уникає подібних візитів. Це ж стосується й Сталіна. Тому тільки дуже сприятлива обставина або вкрай істотні для Рад вигоди можуть спонукати Молотова або Сталіна до такої поїздки. Крім того, Молотову, який ніколи не літав літаком і відмовляється це робити, для відвідин залізницею знадобиться принаймні тиждень, а тут, у СРСР, його немає ким замінити на цей час.
6. Хоча шанси на успіх незначні, я, звичайно ж, зроблю все, що в моїх силах, щоб спробувати реалізувати цей план. Хід бесіди покаже, чи зможу я торкнутися цієї теми й розвинути її. Що стосується запрошення Сталіна, то для початку може бути запропонована зустріч у якомусь прикордонному місті.
Шуленбург
* * *
Т е л е г р а м а
№ 570 від 3 квітня
Берлін, 3 квітня 1940. Відправлено о 13 год. 32 хв.
Москва, 3 квітня 1940. Одержано о 17 год. 50 хв.
Канцелярія міністра — послу Шуленбургу
Строго секретно.
Повинна бути розшифрована особисто.
На Вашу телеграму № 599 від 30 березня.
Імперський міністр закордонних справ, проаналізувавши ваші аргументи, дав указівку не проявляти подальшої ініціативи щодо візиту керівників СРСР.
Заступник імперського міністра
Шмідт
* * *
30 березня й 5 квітня 1940 року англійцями були зроблені розвідувальні польоти над територією СРСР.
Перед сходом сонця 30 березня 1940 року «Локхід-12А» піднявся з бази Хабанія в Південному Іраку і взяв курс на північний схід. За штурвалом сидів кращий пілот-розвідник королівських ВПС, австралієць Сідней Котон. Завдання, поставлене перед екіпажем із чотирьох осіб, якими командував Г’ю Мак-Фейл, особистий асистент Котона, полягало в повітряній розвідці радянських нафтових родовищ у Баку.
На висоті 7000 метрів «Локхід» робив кола над столицею Радянського Азербайджану. Клацали затвори автоматичних камер, а два члени екіпажа — фотографи з королівських ВПС — робили знімки ще й ручними камерами. Близько 11 години літак-шпигун приземлився в Хабанії. Через чотири дні він знову піднявся в повітря. Цього разу було зроблено детальну фотозйомку нафтоперегінних заводів у Батумі. Для радянських протиповітряних сил візити літака-розвідника залишилися непоміченими.
* * *
Газета «Правда Азербайджана», 30 березня 1940 року
Велики итоги побед, которые одержала Азербайджанская республика под руководством Коммунистической партии и великого кормчего советской земли товарища Сталина. В Азербайджане не было своей индустрии, ее создали в рекордно короткий срок. За годы сталинских пятилеток в республике возникли новые отрасли промышленности — нефтедобывающая и нефтеперерабатывающая, озокеритная, серная, пищевкусовая, стекольная.
* * *
5 квітня 1940 року, 15 год. 23 хв.
Москва, Кремль
Берія зі свого кабінету говорив зі Сталіним по телефону. Він прикривав одне вухо, щоб якийсь випадковий звук не завадив йому ловити кожне слово і навіть інтонації голосу вождя: