Сентиментальні мандрівки Галичиною - Галина Василівна Москалець

Ми довго [лазило] => лазили по переходах, зазирали в казарми, що були колись перетворені на банальні склади.

С. 150-151: Щойно я сиділа на схилі пагорба, милувалась краєвидом, білими скелями, і [в раптом] => раптом у моє життя увірвався «Байкал», на дні якого спочивають авто і тіла людей, і спочиватимуть там до кінця віку.

С. 187: Я [завжли] => завжди намагалась оминути це місце, не любила приходити до тітки.