Вечори на хуторі біля Диканьки - Микола Васильович Гоголь
[10]
Верста — давня назва східнослов'янської міри довжини, дорівнює 1,06 км.
[11]
Негоціант — особа, що займається оптовою торгівлею.
[12]
Мірка — народно-побутова одиниця об'єму сипких тіл місткістю від 16 до 25 кг та посудина такої місткості.
[13]
Те саме, що давати в борг.
[14]
Тавлинка — те ж саме, що табакерка.
[15]
Тобто брехати.
[16]
Грамота — офіційний письмовий акт, документ.
[17]
Часослов — богослужбова книга з текстами релігійних пісень і молитов.
[18]
Тобто збрехати на сповіді.
[19]
Литвинство — литовці і поліщуки. Не піду я танцювати з нареченим своїм; понесуть мене. Темна, темна моя буде хата! з кленового дерева, і, замість димаря, хрест стоятиме на дашку!»
[20]
Полутабенок — шовкова матерія.
[21]
Виливають переполох у нас, як людина перелякається, коли хочуть дізнатися, чого стався він: кидають розтоплене олово або віск у воду, і чиєї приберуть вони подоби, то те саме й перелякало хворого; після цього весь переляк минає. Заварюють соняшницю від млості і болю в животі. Для цього запалюють трохи прядива, кидають в кухоль і перекидають його догори дном у миску з водою, яку ставлять на животі хворому; потім, після шептання, дають йому випити ложку цієї самої води.
[22]
Винокурня — підприємство, де виготовляють горілку, вино.
[23]
Десяцький — старший у групі робітників на будівництві, у шахті.
[24]
Канупер — рослина з приємним запахом, вживається як прянощі.
[25]
Далі М. В. Гоголь дає словничок із 57 українських слів, пояснюючи їх значення. При перекладі українською мовою словничок Гоголя використаний перекладачами, і слова ці окремих пояснень не потребують. (Ред.)
[26]
Колядувати у нас називається співати під вікнами проти Різдва пісень, що звуться колядками. Тому, хто колядує, завжди кине в торбу господиня, чи господар, чи хто там зостанеться дома, ковбасу, чи хліб, чи шага мідного, хто чим багатий. Розказують, нібито був колись такий ідол Коляда, котрого мали за бога, та ніби з того й повелися колядки. Хто його знає? Не нам, простим людям, про це балакати. Торік отець Йосип заборонив був колядувати по хуторах, кажучи, нібито цим люди догоджають сатані. Одначе, правду казавши, в колядках ні слова нема про коляду. Співається часто про народження Христа, а при кінці бажають здоров'я господареві, господині, дітям та всім у хаті. (Зауваження пасічника.)
[27]
Улан — солдат легкої кінноти.
[28]
Німцем у нас називають кожного, хто тільки з чужого краю, нехай він буде француз, чи цісарець, чи швед — все німець.
[29]
Стряпчий — судовий урядовець.
[30]
Утреня — церковна служба, що правиться рано-вранці.
[31]
Півча — церковний хор.
[32]
Гарус — бавовняна тканина, схожа на шерстяну.
[33]
Кухмістер — кухар, власник невеликого ресторану.
[34]
Кобеняк — чоловічий плащ з відлогою.
[35]
Ферт — самовдоволена, розв'язна людина.
[36]
Ладівниця — те ж саме, що патронташ.
[37]
Форейтор — верхівець, що сидить на передньому коні при запрязі цугом.
[38]
Блейвас — свинцеве білило.
[39]
Лафонтен, Жан де (1621–1695) — французький поет, відомий своїми байками.
[40]
Колодник — арештант, в'язень у кайданах.
[41]
Власяниця — грубий шорсткий одяг, виготовлений з волосу, вовни.
[42]
Сердюк — на Лівобережній Україні кінця XVII — поч. XVIII ст. — козак найманих піхотних полків, що був на повному утриманні гетьманського уряду; охоронець гетьмана.
[43]
Зрак — вигляд, образ, подоба.
[44]
Лемберґ — офіційна назва міста Львова у 1772–1918 рр.
[45]
Валахія — історична область в Румунії.
[46]
Седмиградська область — Трансільванія.
[47]
Паж — хлопчик-слуга при знатній особі.
[48]
Паша — почесний титул найвищих урядовців в Османській імперії.
[49]
Яничар — у султанській Туреччині — солдат регулярної армії, створеної з військовополонених.
[50]
Преблагонравний — вихований, ґречний.
[51]
Фризовий — зроблений з товстої ворсистої вовняної тканини.
[52]
Аудитор — (заст.) — учень, призначений учителем перевіряти, як вивчили урок його товариші.
[53]
Scit — знає (лат.).
[54]
Шабашувати — від слова «шибаш»: суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом.
[55]
Жокей — тут у значенні козачок, служка.
[56]
Камердинер — кімнатний слуга при панові.
[57]
Капот — жіночий хатній одяг вільного крою, халат.
[58]
Ботфорти — високі чоботи з твердими халявами.
[59]
Васал — підданий.
[60]
Лущення — останній день вживання скоромної їжі перед постом.
[61]
Решпект — повага, шана.
[62]
Кухва — бочка, глек.
