Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско - Шодерло де Лакло
Тим часом наші три красуні, ніби змовившись, зробили на одному й тому ж карнавалі свій вибір, але замість того щоб викликати бурю, як того очікували, він зробив їх дружбу тільки більш захоплюючою завдяки привабливості взаємних освідчень.
Натовп невдачливих претендентів об’єднався тоді з заздрісниками, і постійність, яка дратувала всіх, зазнала загального осуду. Одні стверджували, що в цій компанії нерозлучних (так їх тоді прозвали) основним законом була спільність майна і поширювався він навіть на любов. Інші запевняли, що хоча три коханці й не мають суперників, зате в них є суперниці. Доходило навіть до того, що говорили, ніби вони взяті лише про людське око й отримали саме тільки звання без обов’язків.
Чутки ці, правдиві чи помилкові, не привели до бажаних наслідків. Навпаки, три пари зрозуміли, що їм не минути лиха, якщо вони тепер розділяться, – вони прийняли рішення сміливо зустріти бурю. Товариству, якому все набридає, набридло і безплідне лихослів’я. Поступаючись своїй природній легковажності, воно зайнялося чимось іншим. Потім, повернувшись до колишнього, зі звичайною своєю непослідовністю від засудження перейшло до похвал. Оскільки тут на все мода, ентузіазм охопив усіх. Він перетворювався вже на справжнє безумство, коли Преван вирішив перевірити ці чудеса та твердо встановити і громадську, і свою особисту думку на їх рахунок.
Отже, він постарався завести близьке знайомство з цими зразками досконалості. Його прийняли без великих зусиль, і він угледів у цьому сприятливу ознаку, оскільки добре знав, що до людей щасливих підступитися не так-то легко. І незабаром він дійсно переконався, що це таке хвалене щастя подібне до щастя царів: йому більше заздрять, аніж бажають його мати. Він помітив, що в середовищі цих нібито нерозлучних починається тяга до задоволень на стороні, починають навіть шукати інших розваг. Із цього він зробив висновок, що узи любові та дружби ослабли або навіть розпались, і що деяку силу мають ще тільки узи самолюбства та звички.
Жінки, одначе, з потреби зберігаючи між собою зв’язок, зберігали й видимість колишньої тісної дружби. Але чоловіки, вільніші у своїх діях, вже знаходили якісь обов’язки, які потрібно було виконувати, чи справи, якими не можна було нехтувати. Досі вони тільки скаржилися на це, але вже не звільнялися від них і рідко проводили вечори в повному складі.
Така їх поведінка виявилася вигідною наполегливому Превану, який природним чином перебуваючи щоразу біля тієї, яка того дня залишалася покинутою, діставав можливість виявляти поперемінно і в залежності від обставин однакову увагу всім трьом подругам. Він швидко зміркував, що зробити якийсь вибір між ними – означає погубити себе; що ту, якій він віддасть перевагу, налякає хибний сором першою вчинити зраду, що уражене марнославство двох інших викличе в них ворожнечу до нового коханця, і що вони неодмінно повернуть проти нього всю суворість високих правил; і, зрештою, що ревнощі напевно змусять суперника, можливо, ще небезпечного, знову взятися до залицянь. Усе перетворювалося на перешкоду, але при його потрійному задумі все ставало легким: кожна з жінок виявляла поблажливість через те, що була зацікавлена, кожен із чоловіків – тому, що вважав: йому ж бо однаково.
Превану, якому тоді потрібно було пожертвувати лише однією жінкою, поталанило в тому відношенні, що вона стала знаменитістю. Будучи іноземкою та досить вправно відкинувши залицяння одного високопоставленого принца, вона привернула до себе увагу двору та міста. Коханець її розділив із нею шану та скористався цим у своїх нових коханок. Єдина складність полягала в тому, що потрібно було одночасно провадити всі три інтриги, причому рівнятися з потреби доводилося на ту, яка запізнювалась. І дійсно, від одного з його повірених я знаю, що найважче йому було почекати з однією, яка готова була розцвісти майже на два тижні раніше за інших.
Нарешті настав великий день. Преван, що домігся трьох освідчень, міг тепер діяти, як йому заманеться, і ви зараз побачите, як він учинив. Із трьох чоловіків один був відсутній, інший мусив поїхати вдосвіта наступного дня, третій перебував у місті. Нерозлучні подруги мали вечеряти у майбутньої вдови, але новий пан не дозволив, аби запрошеними виявилися колишні поклонники. Вранці того ж дня він ділить на три пачки листи своєї спокусниці, до однієї прикладає отриманий від неї портрет, до іншої – любовний вензель, намальований її рукою, до третьої – локон її волосся. Кожна прийняла цю третину жертви за ціле і в обмін погодилася послати знехтуваному коханцеві різкого листа про розрив. Це було багато, але ще недостатньо. Та, чий чоловік перебував у місті, мала у своєму розпорядженні тільки день. Із нею Преван умовився, що удаване нездоров’я позбавить її необхідності вечеряти у подруги і що йому належатиме вечір. Ніч подарувала та, чий чоловік був відсутнім, а остання призначала годиною любові світанок, коли мусив поїхати третій чоловік.
Преван, який нічого не випускає з уваги, поспішає до прекрасної іноземки; він приходить у кепському настрої, викликає в неї відповідне роздратування, якого йому й було потрібно, і віддаляється лише після того, як затіяв сварку, що забезпечувало йому свободу на цілу добу. Він улаштував усе як слід і повернувся додому, розраховуючи трохи відпочити. Але тут його чекали інші справи.
Листи про розрив несподівано розкрили опальним коханцям очі на все. Жоден із них не міг сумніватися, що принесений у жертву Превану. Досада, що їх ошукали, поєдналась із роздратуванням, яке майже завжди породжується в нас дещо принизливим відчуттям, що нас кинули. І ось усі троє, не змовляючись, але діючи мовби спільно, захотіли отримати сатисфакцію й вирішили зажадати її від щасливого суперника.
Останній знайшов у себе три виклики і прийняв їх, як і годиться. Але не бажаючи поступитися ні задоволенням, ні славою цієї пригоди, він призначив поєдинки на завтрашній ранок і вказав усім трьом один і той же час і місце біля одних із воріт Булонського лісу.
Із настанням вечора він узявся за свою потрійну справу й виконав її з однаковим успіхом. В усякому разі він згодом хвастав, що кожна з його нових коханок тричі отримала запоруку й доказ його любові. Тут, як ви добре розумієте, історії бракує доказів. Єдине, що може зробити неупереджений історик, це звернути увагу маловірного читача на те, що збуджене марнославство та уява можуть творити чудеса, і до того ж що на ранок після цієї блискучої ночі могло