Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні - Юрій Корнійович Смолич

Східній Галичині, створеної у Львові в 1899 р. У 1919 р. лідери партії увійшли до складу Директорії.(обратно) 234

Ціммервальдці — прихильники рішень Ціммервальдської міжнародної соціалістичної конференції, яка відбулася в 1915 р. у Ціммервальді в Швейцарії. Конференція виступила проти розв'язання імперіалістами першої світової війни і соціал-шовінізму. В. І. Ленін створив на конференції «Ціммервальдську лігу» — міжнародне об'єднання соціалістів-інтернаціоналістів.

(обратно) 235

Чарська — псевдонім Чурилової Лідії Олексіївни (1875–1937) — російська письменниця, авторка повістей «Записки інститутки» (1902), «Княжна Джаваха» (1903) та ін. Незважаючи на певні художні достоїнства, її твори відзначаються сентиментальністю й ігноруванням будь-яких соціальних проблем. Користувалися популярністю у міщанському середовищі.

(обратно) 236

Символи віри — короткий виклад християнських догматів, безперечне визнання яких православна та католицька церкви вимагали від кожного християнина. Був сформульований вселенським собором 325 р., перероблений між 362 і 374 рр.

(обратно) 237

… як слова на «ять»… — У першому виданні роману «Вісімнадцятилітні» у розділі «Создателю во славу церкви и отечеству на пользу» був діалог між першим учнем, зубрилою Едмупдом Хавчаком, і Шаєю Піркесом, що викривав навчальну систему царської гімназії. У наступних виданнях Ю. Смолич цей діалог зняв: «— Що тобі, Хавчак? — взяв його Шая Піркес за плечі. — Возле… — схлипнув Хавчак. — Що «возле»? — Нине… подле, после, вчужє, в'явє, вкратце, вскоре, разве, вместе, здесь, покамест, верно, редко, непременно, где, отменно, вне, совсем… слева, некогда, нігдє, індє, кроме… — Він заридав. — Вдалеке… — Це були слова на «ять». Він знав їх, як вірш. На їх завчення він потратив найкращі дні свого дитинства. Дев'ять років він був першим учнем. Але от гімназію скінчено — він був, як і всі, абітурієнт. А літеру «ять» в алфавіті скасовано…» (Смолич Юрій. Вісімнадцятилітні. К., 1938, с. 53).

(обратно) 238

… два старші класи прифронтових, неевакуйованих гімназій були воєнізовані. — У книжці «Я вибираю літературу» (с. 68) письменник згадував про цей період: «У трьох останніх класах гімназії був у нас так званий «військовий строй» — як додаткова на час війни дисципліна в курсі гімназичних наук: ми, старші гімназисти, шістнадцяти — вісімнадцяти років, були поставлені під гвинтівку й рахувалися за дев'яносто шостою етапною ротою, відбуваючи відповідну армійську муштру. Марширували, ходили «цепом», окопувались шанцевим інструментом, робили перебіжки «по пересеченной местности», кололи багнетами мішки з соломою, стріляли на стрільбищах по мішенях, вчилися розбирати і складати гвинтівку, кулемет і револьвер «наган». Крім того — уроки армійської словесності. Словом, майже унтер-офіцерський вишкіл: адже по закінченні гімназії всі ми автоматично мали йти до школи прапорщиків. Події революції урвали це…».

(обратно) 239

Сокольська гімнастика — комплекс гімнастики, розроблений російським лікарем Григорієм Івановичем Сокольським (1807–1886). Гімназисти брали участь в гуртку сокольської гімнастики, необхідної за програмою навчання, крім обов'язкових уроків гімнастики (див. Смолич Юрій. Я вибираю літературу, с. 61).

(обратно) 240

Генерал Суворов на Чортовому мості. — Мається на увазі картина російського живописця-баталіста Олександра Євстафійовича Коцебу (1815–1889) «Перехід Суворова через Чортів міст» (1857).

(обратно) 241

Френч Джон Дентон (?852-1925) — англійський фельдмаршал, під час першої світової війни командував англійськими експедиційними військами у Франції.

(обратно) 242

Козьма Крючков. — Ю. Смолич у книжці «Я вибираю літературу» (с. 118–119) згадував про нього: «І найбільшим героєм у нашій уяві був, певна річ, Козьма Крючков — донський козак, що, як писалось по газетах, в рукопашному бою зарубав півтора десятка німців і тим прославився та став патріотичним символом на всі роки війни».

(обратно) 243

Матка боска Ченстоховська! — Вживається як звертання до божої матері. Так звана чудотворна ікона «Ченстоховська богоматір» (XIV ст.) знаходиться у Паулінському монастирі в польському місті Ченстохові Катовіцького воєводства.

(обратно) 244

Чудово! (франц.) — Ред.

(обратно) 245

Мопассан Гі де (1850–1893) — французький письменник. У своїх романах та оповіданнях дав широку картину життя різних верств французького суспільства 70-80-х років XIX ст.

(обратно) 246

Ключевський Василь Йосипович (1841–1911) — російський історик, представник російської ліберально-буржуазної історіографії.

(обратно) 247

Овсянико-Куликовський Дмитро Миколайович (1853–1920) — російський літературознавець і мовознавець.

(обратно) 248

Соловйов Сергій Михайлович (1820–1879) — російський історик, автор 29-томної «Истории России с древнейших времен» (1851–1879).

(обратно) 249

«Образование» — щомісячний журнал ліберально-демократичного напряму. Виходив у Петербурзі в 1892–1909 pp. У період революції 1905–1907 pp. журнал був близький до легального марксизму, критикував народників. У роки столипінської реакції в журналі співробітничали кадети і декаденти.

(обратно) 250

… Гніванську рафінарню… — тобто цукровий завод в Гнівані Тиврівського району Вінницької області. Заснований у 1874 р.

(обратно) 251