Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні - Юрій Корнійович Смолич

1918 р. у Петрограді. Виступала за припинення війни шляхом тиску на імперіалістичні уряди, заперечувала соціалістичний характер Жовтневої революції, проте засуджувала антирадянську діяльність правих меншовиків та есерів.(обратно) 272

«Варшав'янка» — популярний революційний гімн польського і російського пролетаріату, виник у Польщі як марш воїнів варшавського повстання 1863 р. Автор В. Вольський. У 1883 р. польський поет-революціонер В. Свєнціцькнй написав новий текст «Варшав'янки». В 1895 р. Г. М. Кржижановський, перебуваючи в московській Бутирській тюрмі, створив свій, російський варіант, збагативши її пролетарським змістом.

(обратно) 273

«Партія трудовиків — дрібнобуржуазна фракція депутатів-селян і народницької інтелігенції в Першій — Четвертій державних Думах (1906–1917). Після Лютневої революції 1917 р. трудовики підтримували Тимчасовий уряд. У 1918–1920 рр. виступали на боці буржуазної контрреволюції.

(обратно) 274

У Києві утворено національну раду… — тобто Центральну раду — контрреволюційну націоналістичну організацію на Україні, яка була створена в березні 1917 р. в Києві під головуванням М. С. Грушевського.

(обратно) 275

Це нагадувало Запорозьку Січ і картину Рєпіна. — Йдеться про картину Іллі Юхимовича Рєпіна (1844–1930) «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1878–1891).

(обратно) 276

Сорбонна — поширена з XVII ст. назва Паризького університету.

(обратно) 277

… печальний образ Чайльд Гарольда… — героя поеми «Паломництво Чайльд Гарольда» (1812–1818) Дж. Байрона, в якій він створив образ розчарованого індивідуаліста-бунтаря.

(обратно) 278

«Эй, баргузин, пошевеливай вал…» — слова з російської пісні «Байкал», яка на початку 60-х років XIX ст. виникла серед арештантів.

(обратно) 279

Дантес Жорж Шарль (барон Геккерен; 1812–1895) — убивця О. С. Пушкіна, французький монархіст. У 30-х роках жив у Росії.

(обратно) 280

… прямує до «Союза русского народа»… — тобто чорносотенної організації, яка діяла в 1905–1907 рр.

(обратно) 281

Доде Альфонс (1840–1897) — французький письменник. У трилогії «Незвичайні пригоди Тартарена з Тараскона» (1872–1890) створив сатиричний тип дрібного буржуа-хвалька.

(обратно) 282

Індукцію та дедукцію ми «превзошли» в психології. — Індукція — форма умовиводів, де на підставі знань окремо робиться висновок про загальне; дедукція — одна з форм умовиводу, при якій на основі загального з одних положень як істинне виводиться нове істинне положення.

(обратно) 283

Америка оголосила війну Німеччині. — Америка на стороні Антанти вступила у війну 6 квітня 1917 р.

(обратно) 284

Тимчасовий уряд — центральний орган буржуазно-поміщицької влади в Росії, що існував з 2 (15) березня до 25 жовтня (7 листопада) 1917 р. Здійснював антинародну політику продовження імперіалістичної війни та придушення революційного руху. Скинутий Великого Жовтневою соціалістичною революцією.

(обратно) 285

Керенський Олександр Федорович (1881–1970) — російський політичний діяч. Лідер фракції трудовиків в Четвертій державній Думі. З березня 1917 р. — есер, в Тимчасовому уряді міністр юстиції (березень — травень), військовий і морський міністр (травень — вересень), з 8 липня міністр-голова, з 30 серпня — верховний головнокомандуючий. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції організатор антирадянського заколоту. Білоемігрант.

(обратно) 286

… режисер Черноблер з кінофабрики Xанжонкова. — В. Черноблер поставив кілька фільмів на приватних студіях («Бездоганна жінкам «Валерія Бальмонт» та ін.). У 1919 р. створив агітфільм «Пауки і мухи», який був знищений контррозвідкою. Знімав також фільми на кінофабриці Олександра Олександровича Ханжонкова (1877–1945), організатора першого кінопідприємства, яке, починаючи з 1907 p., випускало вітчизняні фільми.

(обратно) 287

Підготовка до Установчих зборів провадилася прискорено і помпезно. — Йдеться про виборну установу, яка мала після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 р. вирішити питання пре державний устрій в країні. Буржуазний Тимчасовий уряд був змушений декларувати скликання Установчих зборів, оскільки ідея їх користувалася популярністю у народних мас ще з часів революції 1905–1907 pp. Склад обраних 12 (25) листопада 1917 р. Установчих зборів не відповідав дійсному співвідношенню сил у країні, більшість належала меншовикам та есерам, які намагалися протиставити їх Радянській владі. Відмовившись затвердити декрети Другого Всеросійського з'їзду Рад про мир, про землю, про перехід влади до Рад та ін… Установчі збори продемонстрували свою контрреволюційну сутність і були розпущені 6 (19) січня 1918 р. декретом ВЦВК.

(обратно) 288

Федералісти — члени дрібнобуржуазних націоналістичних партій «Соціалісти-федералісти», «Українська партія соціалістів-федералістів», які були ідейними натхненниками петлюрівщини.

(обратно) 289

«Просвіта» — культурно-освітня громадська організація, що існувала на західноукраїнських землях з другої половини XIX ст. до 30-х років XX ст. З 1906 р. ліберально-буржуазна інтелігенція почала засновувати організації «Просвіти» і в тій частині України, яка входила до складу Росії. Незважаючи на те, що. більшість «Просвіт» перебувала під впливом українського буржуазного націоналізму, окремі діячі культури розгорнули корисну роботу. На