Українська література » Сучасна проза » Війна і мир 1-2 - Лев Миколайович Толстой

Війна і мир 1-2 - Лев Миколайович Толстой

Читаємо онлайн Війна і мир 1-2 - Лев Миколайович Толстой
se conduisirent, vaillamment, et chose rare à la guerre, on vit deux masses d'infamerie marcher lésoument une contre l'autre sans qu'aucune des deux céda avant d'être abordée», a Наполеон на острові св. Єлени сказав: «Quelques bataillons russes montrèrent de l'intrépidité». [ «Росіяни тримали себе доблесно, і річ — рідкісна на війні, дві маси піхоти йшли рішуче одна проти одної, і жодна з двох не поступилася до самого зіткнення».] Слова Наполеона: «Кілька російських батальйонів виявили безстрашність».

310

кінець кінцем,

311

«Ти знаєш, у мене безліч справ; але було б безжально покинути тебе так; і ти знаєш, — те, що я тобі кажу, є єдино можливе».

312

— Але ж, любий мій,

313

друже,

314

чудовим.

315

«У мене буде чарівна Елен, якою ніколи не втомишся милуватись».

316

— Стривайте, на цей вечір я розраховую на вас

317

— Моя люба Елен, треба, щоб ви були добрі до моєї бідної тітки, яка обожує вас. Побудьте з нею хвилин із десять.

318

І як тримається!

319

— Сподіваюсь, ви не скажете іншим разом, що в мене нудьгують.

320

— Добре, я вас залишу у вашому куточку. Я бачу, вам там добре,

321

— Кажуть, ви опоряджаєте свій петербурзький будинок.

322

— Це добре, але не переїжджайте від князя Василя. Добре мати такого друга. Я дещо про це знаю. Правда ж?

323

— Все це чудово, але всьому повинен бути край,

324

треба, треба покласти край.

325

він — така хороша людина, наш добрий Вязмітінов…

326

— Звичайно, це дуже блискуча партія, але щастя, моя люба…

— Шлюби вершаться на небесах,

327

— Аліно, подивись, що вони роблять.

328

— Я вас люблю!

329

— До нас їдуть гості, князю,

330

— Його сіятельство князь Курагін з сином, як я чула?

331

татку.

332

дякую, татку.

333

— Вони приїхали, Марі,

334

— Ну, а ви залишаєтесь у чому були? Зараз прийдуть сказати, що вони вийшли. Треба буде йти вниз, а ви хоча б трошечки причепурились!

335

люба моя,

336

— Ні, Марі, зовсім це не до лиця вам. Я вас більше люблю у вашому сіренькому щоденному платтячку; будь ласка, зробіть це для мене.

337

— Ну, княжно, ще маленьке зусилля.

338

— Ні, облиште мене,

339

— Принаймні, змініть зачіску. Я вам казала, що в Марі одно з тих облич, яким цей вид зачіски зовсім не до лиця. Змініть, будь ласка.

340

— Облиште мене, мені однаково,

341

— Ви зміните, правда ж?

342

Ось Марі!

343

цю милу Аннет!

344

виганяла його з дому?

345

— Ах! це перлина жінок, княжно!

346

компаньйонка.

347

Дуже, дуже не погана.

348

татку,

349

Бідолашна! 3-біса погана,

350

моя бідолашна мати,

351

Яка делікатність,

352

— Ні, ні, ні! Коли батько ваш напише мені, що ви поводитесь добре, тоді я дам вам поцілувати руку. Не раніш.

353

— Ні, княжно, я назавжди втратила вашу прихильність,

354

— Чому ж? Я вас люблю більше, ніж будь-коли, і намагатимусь зробити для вашого щастя все, що від мене залежить

355

— Але ж ви ставитесь до мене з презирством, ви, така чиста, повинні ставитися з презирством до мене; ви ніколи не зрозумієте цього спалаху пристрасті. Ах, моя бідолашна мати…

356

— Я все розумію,

357

— Ах, люба, люба,

358

Доля мого сина в ваших руках. Вирішуйте, моя люба, моя дорога моя ніжна Марі, яку я завжди любив, як дочку.

359

— Моя люба, я вам скажу, що цієї хвилини я ніколи не забуду, але, моя добресенька, дайте нам хоч малу надію зворушити це серце, таке добре й великодушне. Скажіть: можливо… Майбутнє таке велике. Скажіть, можливо.

360

— Мій добрий друже?

361

— Ах, крутійка,

362

— Готово!

363

діти, йдіть лягати спати!

364

— Чудово,

365

коника ось мого пожалійте

366

— А пожалійте коника,

367

— Павлоградські гусари?

368

— Резерв, ваша величність!

369

Пан генерал Вімпфен, граф Ланжерон, князь Ліхтенштейн, князь Гогенлое і ще Прш… прш…, як усі польські імена.

370

— Замовкніть, злий язик,

371

— Ет, дорогий генерале! Я заклопотаний рисом та котлетами, а ви клопочіться воєнними справами.

372

Тому, що ворог спирається лівим крилом своїм на вкриті лісом гори, а правим крилом тягнеться вздовж Кобєльніца та Сокольніца позад ставків, що там є, а ми, навпаки, переважаємо своїм лівим крилом його праве, то вигідно нам атакувати це останнє вороже крило, особливо якщо ми захопимо села Сокольніц та Кобельніц, будучи поставленими в можливість нападати на фланг ворога й переслідувати

Відгуки про книгу Війна і мир 1-2 - Лев Миколайович Толстой (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: