Алеф. Прозові твори - Хорхе Луїс Борхес

330

Кемніц, Мартін (1522—1586) — німецький теолог.

331

Бен Азаї, Симеон (II ст.) — гебрейський релігійний діяч.

332

Джованні з Вітербо (1432—1502) — італійський чернець-домініканець.

333

Мідрашім — коментатори Талмуда.

334

Геліополь — римська колонія на теренах Малої Азії.

335

Аменофіс IV (Аменхотеп IV, 1424—1388 до н. е.) — єгипетський фараон.

336

Геродот (484?—420? до н. е.) — давньогрецький історик.

337

Рабан Мавр (780?— 856) — церковний діяч і теолог.

338

«Сатурналії» — твір латинського письменника Амвросія Феодосія Макробія.

339

Флавій, Йосиф (37—бл. 100) — римський історик.

340

Ґреґоровіус, Фердинанд фон (1821—1891) — німецький історик античності та Середньовіччя.

341

Міклошич, Франц (1813—1891) — австрійський мовознавець-славіст.

342

Бубер, Мартін (Мардохай) (1878—1965) — гебрейський релігійний філософ і письменник.

343

Хезліт, Вільям (1778—1830) — англійський критик і публіцист, теоретик романтизму.

344

Амаро, Хуан Франсиско — персонаж новели Борхеса «Друга смерть».

345

Дю Канж, Шарль (1610—1688) — французький літератор і лексикограф.

346

Крус, Хуан де ла (Сан-Хуан де ла Крус, справжнє ім’я — Хуан де Йепес-і-Альварес, 1542—1591) — іспанський поет-містик і теолог, чернець-кармеліт.

347

Катріель, Сіпріано — індіанський вождь, воював у війську генерала Б. Мітре.

348

Іригоєн, Іполіто (1852—1933) — аргентинський державний діяч, президент країни (1916—1922 та 1928—1930).

349

«Поль і Вірґінія» (1787) — роман французького письменника Ж. Бернардена де Сан-П’єра.

350

Картафіл — одне з імен Агасфера, Вічного жида.

351

Макао (Аоминь) — півострів на території південного Китаю, від 1680 р. — володіння Португалії

352

Фіви Стобрамні — головне місто Беотії.

353

Діоклетіан (243—бл. 315) — римський імператор (284—305), переслідувач християн.

354

Плутон — у грецькій міфології Аїд, бог підземного царства, владар незліченних скарбів і людських душ.

355

Ґетулія — територія на північному заході Африки.

356

Арсіноє — єгипетське місто.

357

Тартар — за давньогрецькою міфологією, найбільша безодня в підземному царстві, місце кари злочинців.

358

Зела — місто в Малій Азії.

359

Фессалія — область у Греції.

360

Кібела (Велика Матір богів) — вшановувалась як життєдайне начало в Малій Азії, а згодом у Римі.

361

«Війна мишей і жаб» (у збірці «Алеф» — «Війна жаб і мишей») — «Батрахоміомахія», давньогрецький комічний епос, пародія на «Іліаду».

362

«Пісня про мого Сіда» (в збірці «Алеф» — «Поема про Сіда») — іспанський героїчний епос.

363

«Еклоги» — йдеться про «Буколіки» Верґілія.

364

Аґріппа, Корнелій (1486—1535) — німецький учений, філософ і алхімік, історіограф короля Карла І.

365

Стемфордський міст — місце битви між норвезьким військом під проводом Гаралда Суворого та англосакським військом короля Гарольда II.

366

Гаролд (1022—1066) — король Англії.

367

Гаральд Суворий (?— 1066) — король Англії.

368

Коложвар — місто в Угорщині.

369

Абердин — портове місто в Шотландії.

370

Протей — у міфології давніх греків — морське божество; за єгипетською версією міфу — один із найдавніших єгипетських царів; згодом містики вважали Протея символом першооснови світу — матерії.

371

Джонсон, Бен (Бенджамін, 1573—1637) — англійський поет і драматург.

372

Росс, Александер (1591—1654) — англійський поет.

373

«Назад до Мафусаїла» — твір Б. Шоу.

374

Бальванера — район Буенос-Айреса.

375

Болеадора — мотузка із закріпленими на кінці каменями, зброя запозичена ґаучо в індіанців.

376

Кварейм — ріка в Бразилії на кордоні з Уругваєм.

377

Авреліан (? — бл. 551) — церковний діяч, єпископ Арля.

378

Аквілея — італійське місто, 452 р. зруйноване військом гунів під проводом Аттили.

379

Прокруст — прізвисько Дамаста-розбійника, котрий заманював подорожніх, клав їх на ліжко, а тоді видовжував або відрубував їм ноги.

380

Плутарх (бл. 45—бл. 127) — грецький письменник і філософ.

381

Аполлон — бог Сонця у стародавніх греків.

382

Солецизм — неправильний мовний зворот як елемент стилю.

383

Іксіон — за давньогрецькою міфологією, цар лапітів, покараний Зевсом за те, що на банкеті той почав домагатися кохання богині Гери.

384

Сізіф — за давньогрецькою міфологією, владар міста Ефіра (Коринфа), покараний богами за зухвалість.

385

Ориґен (бл. 185—253 або 254) — християнський теолог, філософ і вчений.

386

Лукулл (109?—57?) — римський воєначальник.

387

«Патрологія» — зібрання творів християнських філософів II—VIII ст., здійснене в XIX ст. французьким теологом Жаном Полем Мінем.

388

Мінь, Жан-Поль (1800—1875) — французький теолог.

389

«Християнська топографія» —