Непорозуміння - Айрін Айс
Я навіть не помітив коли розмова плавно перейшла в русло "Сергія треба терміново одружити" і ви Сашенька хороша кандидатура. Далі сестриця почала описувати всі мої позитивні риси характеру, причому реально прикрасила дійсність. Заткнути рот Марині, що розійшлася, ні як не вдавалося, тому я просто став ігнорувати байки сестри. Зніяковілий вигляд панікуючої Олександри розчулив. Беззахисна та спантеличена.
- Ви не дивіться Сашенька що грубіян, насправді Сергій хороша людина. Чудовим чоловіком буде, зразковим батьком.
Олександра захвилювалася і не знала чим себе зайняти, а тому міцно схопила келих вина.
- То що, коли підете на перше побачення?
Варто було сестриці зморозити чергову дурість, як вміст Сашинного келиха перекинувся на мене.
- Дідько! - Штани зіпсовані. Фірмові італійські.
- Вибачте... Вибачте мене. - Дівчина схопила паперові серветки зі столу і почала відтирати плями.
А сенс? Штани це не врятує.
Варто було боязкою, але наполегливою долонькою доторкнутися зовсім близько до... як моє дихання стало частим і уривчастим. Відчувши зміну мого настрою, вона переводить погляд на моє перекошене обличчя і знову на штани.
- Достатньо, - простогнав раптом охриплим голосом. Говорив одне, але потайки бажав протилежного.
- Ооо - і віями хлоп хлоп. Смикає руки і смиренно кладе їх собі на коліна. Обличчя дівчини стало багряного кольору. Її збентежений вигляд дурманить у сотні разів сильніше ніж порочна відвертість повії.
Маринка сидить задоволена, хіхікає. Тішиться.
Антон сопить від злості. Ще трохи і вогнем запалає.
Коли на небосхилі з'явилася перша зірка, Олександра поспішила додому. Почали розходитися. Викликався Сашеньку проводжати. Уж якщо не я, то Антон проявить ініціативу, а цього ніяк не можна допустити.
Всім гарного настрою! Сподіваюся ви в безпеці, бережіть себе та близьких) ваша Айрін
