Бавдоліно - Умберто Еко
і поволеньку вернув ся до хати а було вже сливе рано і оповів усе отцеві Галійавдові а він сказав мині ото дурень нашчо попер ся на тії облоги важай дістанеш ше ножом в задницю хиба не знаєш шо то панскі справи най собі голову тим завертают а ми маєм дбати о корови бо люде ми поважні не то шо той Фредерикус шо то приходе то відходе і чорта лисого злапав
але тоді Тердона не впала бо здобули тільки підзамче але не дитинець і стояла вона шче далі аж до кінця мої хроникі а потім забрали їм воду а вони замість того шоб сечу свою пити сказали Фридерикусові шо вірні йому він їх випустив а потім спалив город а тоді порубав ущент тоб то вчинили все це ті з Павії бо вони на тердонян зуба мають бо в нас то не є так як у швабів які один за одним обстають і разом тримають ся як пальці на одній руці а в нас як ті з Ґамондії бачать когось з Берґолія то вже їм аш ся перевертає
а тепер вертаю ся до свої гисториї про те шо коли ходжу лісами фраскети особливо коли мгла така шо не бачиш свого носа і все з 'являєть ся раптом і ти не бачиш відки воно береть ся в мене бувают видіня як тоді коли видів я єднорога і шче раз тоді як видів св’ятого Бавдоліна який промовляв до мене і каже сучий ти сину підеш до пекла бо та гистория з єднорогом то всі знают шо аби зловити Єднорога треба посадити невинну дівицю під дерево і той зьвір чує запах дівствениці і приходить і кладе ї голову на коліна і тоді я взяв Нену з бБерґолія шо приходила з отцем своїм купувати курову корову в моєго вітця і сказав їй ходи до лісу будем лапати єднорога тоді посадив я ї під Дерево бо був певен шо вона дівиця і сказав ї сиди собі так і розстав добре ноги шоп зьвір мав де голову положити і вона казала розставити де а я казав отутечки-о добре розстав і показав як а вона почала стогнати як коза шо котиться і шось мені затуманило очі і потім на мене найшло шось як гапокаліпса і по тому вона вже не була чиста як лілія а тоді вона каже матінкобожа то як тепер ми звабим сюди єднорога і тут я почув голос з Неба шо сказав мині шо єдинорог qui tollit peccata mundis[13] то я і скакав я між: кущами і кричав гоп-гоп гуррр-гуррра бо мав я сатис факцію ліпшу ніж: правдивий єднорог бо запхав був ріг свій в лоно дівиці тому то св'ятий Бавдоліно сказав мені такий і такий сину етцетера а потім простив мені і бачив я його шче не раз надвечір але тільки коли була сильна мгла чи принаймі мгелка а не коли сонце світе на всіх oves et Boves [14]
але коли оповів я отцеві своєму Ґалійавдові шо видів був святого Бавдоліна він дав мині трийцять буків по плечах і приказував о паночку нашо ти мене скарав сином шо має видіня а не вміє навіть курову корову здоїти я або йому голову розвалю києм або дам його комусь хто ходить по ярмарках і торгах і водить малпу гафриканську шо танцює а св’ята моя матінка волає ти лобуре один нема гірших од тебе шо такого вчинила я Господеві шо післав мині сина шо видить св’ятих а отець мій Ґалійавдо мовив неправда нічо він не видить бо брехун більший від юди і видумує все шоп нічо не робити
оповідаю хронику сію бо инакше ніхто не втямить як воно було того вечора коли була мгла така шчо можна було ножем різати і подумати тільки шо то був уже цьвітень а в нас мгла бува навить у серпні і коли хтось нетутешний зрозуміло шчо згубить ся по між Бурмією і Фраскетою особливо коли жаден св’ятий не візьме тебе за вудила і ото йду я додому і виджу переді мною якийсь барон на коні у желізі
у желізі барон а не кінь і з мечем як круль раґонський
мене як громом вдарило матінко дивись то воістину св. Бавдоліно пориває мене до пекла але він мовив Kleine kint Bitte,[15]я притьмом збагнув шо то мосьпан якийсь алеманский згубив ся в лісі через мглу і не може друзів своїх знайти а вже була сливе ніч він показав мині Гріш бо я в житі ніколи не бачив Грошів а він утішив ся шо я відповідаю йому Diutsch) себто його говіркою а я казав по-їхньому як підеш вперед то опиниш ся в болоті як сонечко ясне
а не треба було казати як сонечко ясне коли туман такий шчо хоч ножем ріж: а він таки зрозумів
а тоді сказав я шо знаю шо алемани походять з місця де завсігди весна і там може цьвітут цедри ливанскі а тут в нас в Палеї лиш туман а в тому тумані швендяють всякі потолочі а вони є внуки внуків тих арапів з якими бив ся Каролюс Магнус а то паскудні люде як тільки бачать прочанина то зараз дають йому києм по зубах і забирають навить волося з голови а тому як прийде вашмосць до отця мого Галійавда то миску йушки теплоі завше знайде ашей сінник шоб переспати ніч у стайні а тоді взавтрі як буде сьвітло покажу вашмосці Дорогу особливо як ваш мосць монети не пожаліють
