Улісс - Джеймс Джойс
БРІНІ, ПАПСЬКИМ НУНЦІЙ (в уніформі папського зуава, в сталевій кирасі на грудях, в ручних і ногових латах, із пишними світськими вусами і в темній паперовій митрі): Leopoldi autem generatio[338]. Мойсей народив Ноя, Ной народив Євнуха, Євнух народив О’Галлорана, О’Галлоран народив Гугенгейма, Гугенгейм народив Агендата, Агендат народив Нетаїма, Нетаїм народив Ле Гірша, Ле Гірш народив Іссурума, Іссурум народив Маккея, Маккей народив Остролопського, Остролопський народив Смердоза, Смердоз народив Вейсса, Вейсс народив Шварца, Шварц народив Адріанополя, Адріанополь народив Аранхуеца, Аранхуец народив Луї Лоусона, Луї Лоусон народив Іхаводоносора, Іхаводоносор народив О’Доннелла Магнуса. О’Доннелл Магнус народив Христбаума, Христбаум народив Бен Маймуна, Бен Маймун народив Запиленого Родса, Запилений Родс народив Бенамора. Бенамор народив Джонс-Сміта, Джонс-Сміт народив Саворгнановича, Саворгнанович народив Ясписа, Яспис народив Вентетюньєма, Вентетюньєм народив Сомбатхея, Сомбатхей народив Вірага, Віраг народив Блума et vocabitur nomen eius Emmanuel[339].
РУКА МЕРЦЯ (пише на стіні): Блум — мошонка.
СИФІЛ (в уніформі лісника): А що ти робив у короварні за Кілберреком?
ДІВЧИНКА (торохтить калатальцем): І під мостом Баллібох?
ПАДУБ: І в Чортовому Ярку?
БЛУМ (червоніє як варений рак від потилиці до сідниць, з його лівого ока викочуються три сльози): Не чіпайте мого минулого.
ІРЛАНДСЬКІ ОРЕНДАРІ, ЗІГНАНІ З ЗЕМЛІ (в чумарках і бриджах, із доннібрукськими кийками): Sjambok[340] його!
Блум з ослячими вухами сідає під ганебним стовпом, схрестивши руки і простягнувши ноги. Насвистує Don Giovanni, a cenar teco[341]. Сироти з притулку Артейне кружляють навколо нього, Дівчата з Місії В'язничних Воріт, побравшися за руки, кружляють у протилежному напрямі.
СИРОТИ З АРТЕЙНА:
Він пес, він кнур, брудний він хам!
Гадає: він любимчик дам!
ДІВЧАТА З ТЮРЕМНОЇ БРАМИ:
Як побачиш ху,
Не кажи він хто,
А мерщій вмочай
Ти його у чай.
ГОРНБЛОВЕР (в ефоді{773} та єгерському картузі оголошує): І понесе він гріхи народу Азазелеві{774}, духу, що мешкає в пустелі, і Ліліт, привиду нічному. І поб’ють вони його камінням і споганять його, так, усі вони від Агендат Нетаїма і від Міцраїма, землі Хама.
Всі закидають Блума картонним бутафорським камінням. П’яниці, що чвалають із шинків, і бездомні пси підходять і поганять його. З’являються Мастянський і Цитрон у лапсердаках, із довгими пейсами, і вказують бородами на Блума.
МАСТЯНСЬКИЙ І ЦИТРОН: Веліал! Лемляйн із Істрії, Псевдо-Месія! Абулафія{775}!
Джордж С. Мізайєс, Блумів кравець, наближається до нього з праскою під пахвою і подає рахунок.
МІЗАЙЄС: За переробку штанів одинадцять шилінгів.
БЛУМ (потирає руки, підбадьорений): Як у добрі давні часи. Бідолаха Блум!
Рувим Дж. Додд, чорнобородий Іскаріот, лихий пастир, несе на плечах тіло свого сина — утопленика і підходить до ганебного стовпа.
РУВИМ ДЖ. (хрипко шепоче): Якась падла роздзвонила про мене, тепер усі знають. Розкололися субчики. А ти мерщій на чих-пух і ту-ту.
ПОЖЕЖНА КОМАНДА: Бам!
БРАТ БРЕХУНЕЦЬ (надягає на Блума високий гостроверхий ковпак і жовту накидку з вишитими на ній язиками полум’я. Вішає йому на шию мішок із порохом і віддає його в руки цивільної влади, напучуючи її): Нехай пробачать йому борги його.
За одностайним проханням громадськости лейтенант пожежної команди Дубліна Майєрс підпалює Блума. Лунають ридання.
ГРОМАДЯНИН: Хвала небу!
БЛУМ (у тканній накидці з літерами І. X. С., як фенікс вивищується він серед язиків полум’я): Не плачте за мною, дочки Еріна.
Показує дублінським репортерам сліди опіків. Дочки Еріна в чорних убраннях, з великими молитовниками і довгими запаленими свічками в руках, стають навколішки і моляться.
