Лазарит - Симона Вілар
103
Вічний спокій даруй йому, Господи, і нехай вічне світло йому сяє. Нехай покоїться він з миром. Амінь (лат.).
104
Король Людовік VII очолював Другий хрестовий похід (1147–1149), що завершився цілковитою поразкою.
105
Галея – вітрильно-веслове судно, спеціально пристосоване для плавання Середземним морем.
106
Лікійський Олімп – гора Тахтали в сучасній Туреччині (2 365 м над рівнем моря). З листопада до червня устелена снігом, навесні сніг на її вершині часто набуває рожевого кольору через пил, принесений вітрами із Сахари.
107
Экдік – у Ромейській імперії представник намісника провінції в селі чи невеликому місті.
108
Тафл – настільна гра, попередниця шашок, яку завезли в Середземномор’я вікінги.
109
Вірші графині Беатріс де Діа (ХІІ ст.) – першої із сімнадцяти знаних істориками літератури жінок-трубадурів. Через пристрасність її пісень графиню часто називали «провансальською Сапфо».
110
Гора Химера в Туреччині – єдиний у світі гірський масив, на схилі якого цілорічно горить вогонь природного походження. З тріщин на її схилі виходить газ метан з домішкою сполуки, що запалюється на повітрі. Таких природних смолоскипів – кілька десятків. Це місце відоме з глибокої давнини, і газ там горить протягом декількох тисяч років.
111
Омаж – присяга на вірність верховному правителю.
112
Радуйся, Матір Божа (лат.).
113
Абеляр П’єр (1079–1142) – французький філософ-схоласт, теолог і поет, що його неодноразово осуджувала католицька церква за погляди, близькі до єретичних.
114
Дід Річарда Англійського – Жофруа V, граф Анжуйський – любив прикрашати свій шолом гілочкою англійського дроку, зробивши потім цю рослину власною емблемою. Англійський дрок латиною – planta genista, ця назва згодом перетворилася на родове ім’я.
115
Требюше – середньовічна метальна машина гравітаційної дії для облоги міст.
116
По-перше (лат.).
117
По-друге (лат.).
118
Тобто лицарів, що пройшли правильну посвяту. Головна подія посвяти – вручення новачкові лицарських регалій: меча з поясом та шпор. Звідси й виникло поняття «опоясаний лицар».
119
Священній війні (лат.).
120
Фатіміди – династія правителів Єгипту, що існувала з 909 до 1171 рр. Саладін знищив Фатімідів і започаткував нову династію Аюбідів.
121
Брати-сержанти – один із трьох станів ордену тамплієрів. До нього належали служники, пажі, зброєносці, солдати-піхотинці й охоронці. Усі вони, як і лицарі, приймали чернечі обітниці, й на них поширювалися всі положення орденського статуту.
122
Тар – струнний щипковий музичний інструмент, поширений у країнах Сходу. Формою віддалено нагадує гітару, звук видобувається за допомогою рогового медіатора.
123
Давид Сасунський – герой вірменського епосу, що розповідає про боротьбу витязів з області Сасун (нині територія Туреччини) проти арабських завойовників.
124
Камилавка – високий головний убір, що його давали ченцям та священикам за особливі заслуги.
125
Мантілета – коротка накидка з каптуром, прикрашена вишитими символами Христа. Охоплює плечі й застібається на грудях. Частина вбрання вищого духовенства римсько-католицької церкви.
126
Ліга – міра відстані, прийнята у Великій Британії та США, що дорівнює трьом милям.
127
Шоси – середньовічні чоловічі штани-панчохи, що обтягують ногу.
128
Тор – бог грому й блискавки в скандинавській міфології.
129
Господар Вальхали – Одін, верховне божество в скандинавській міфології, батько й очільник інших богів. Його вважали однооким, оскільки друге око Одіну довелося пожертвувати, щоб напитися із джерела мудрості.
130
Вогонь! (фр.)
131
Генрі був графом не лише Шампані, а й Блуа – області в центрі Франції на правому березі річки Лаури.
132
Вічний спокій даруй їм божественний (лат.).
133
Повільному танці.
134
Безант – грошова одиниця Візантійської імперії, близько 4,5 г золота. У IV–XII століттях служила взірцем для монет Європи та Близького Сходу, упродовж майже цілого тисячоліття була міжнародною валютою.
135
Вино доводить до гріха навіть мудреців (лат.).
136
Римар – майстер із виготовлення кінської збруї.
137
Дік – пестливе від імені Річард.
138
Гласис – потовщена нижня частина фортечного муру, що утворює крутий скат. Збільшує міцність оборонної споруди і перешкоджає спробам супротивників залізти на стіну.
139
Сенешаль – одна з найвищих посад в ордені Храму. Сенешаль виконував судові й розпорядчі функції, мав значну владу.
140
Аси – верховні боги германо-скандинавського пантеону.
141
Машикули – навісні бійниці в горішній частині фортечних мурів та веж, що призначені для вертикального обстрілу й скидання каміння на супротивника.
142
Квадрига – антична і візантійська колісниця, запряжена чотирма кіньми.
143
Салят (араб.) – в ісламі обов’язкова щоденна п’ятикратна молитва, те саме, що намаз.
144
Духан – невеличкий генделик на Близькому Сході та Кавказі.
145
Мантелет – величезний щит, що його використовували при облозі фортець, за яким могли сховатися кілька лучників.
146
Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! (лат.).
147
Гурії – згідно з Кораном, райські дружини праведників, красуні з білосніжною шкірою та чорними очима, позбавлені тілесних і душевних вад.
148
Евфемізм, який означає, що в цей час у жінки період місячних. В юдаїзмі, християнстві та ісламі менструальну кров уважали ритуально нечистою.
149
Лінгва-франка – змішана мова на основі латини, яка за Середньовіччя служила універсальним засобом спілкування в Середземномор’ї.
150
Барбат – струнний музичний інструмент, поширений в арабському світі, Туреччині та Ірані; попередник європейської лютні.
151
Гільом Аквітанський (1071–1126) – граф Пуатьє і герцог Аквітанії, прадід Річарда Левове Серце, перший зі знаних трубадурів. Іноді його називають батьком європейської поезії.
152
Аллах найвеличніший! Святий мій найвищий Господь! (араб.).
153
Ібліс – одне з імен сатани в ісламі. Його арабське значення: «той, хто народжує безвихідь».
154
Комплеторіум – у католицькому обряді літургія приблизно о 19.00. Складається з гімну, кількох псалмів, Пісні Сімеона («Нині відпускаєш») і завершальної молитви.
155
Донжон – головна вежа замку, своєрідна фортеця у фортеці.
156
Діл – повздовжня заглибина на клинку для зменшення маси і
