Лазарит - Симона Вілар
30
Кілікія – область на південному сході Малої Азії. У час, про який ідеться, там було розташоване вірменське царство, яке наприкінці XIV ст. стало васалом османських султанів.
31
Конійський султанат був розташований у центральній частині Малої Азії. Ці землі, що свого часу входили до складу Римської імперії, захопили турки-сельджуки, які заснували там свою державу.
32
Даян – суддя, найвищий авторитет із релігійних питань у євреїв.
33
Мезуза – сувій пергаменту з текстом іудейської молитви в спеціальному футлярі, який прикріплювали до зовнішнього косяка єврейського будинку. Текст проголошував єдність Бога й існування заповіту між Ним та єврейським народом. Є звичай торкатися до мезузи пальцями й цілувати її, заходячи в дім і виходячи з нього.
34
Сімара – довге плаття в євреїв, що прилягає до тіла й застібається від верху до низу.
35
Левон II – цар Кілікійської Вірменії з 1187 до 1219 рр. Час його правління був епохою розквіту Кілікії, коли вона стала однією з найвпливовіших країн Близького Сходу.
36
Опрісноки – заст. коржі.
37
Міква – резервуар для ритуальних очисних омовінь.
38
Кіпа – маленька кругла шапочка (плетена чи з тканини), що прикриває маківку; традиційний єврейський головний убір.
39
Зіммі (араб.) – «той, хто має покровителя», підопічний. Так називали «людей Писання» – євреїв і християн, які живуть в ісламських країнах. Вони мали право вільного віросповідання за умови сплати особливого податку, який не поширювався на мусульман. Крім того, зіммі заборонялося брати шлюб із мусульманками й мати рабів-мусульман.
40
Алія (івр.) – «сходження». Так називали повернення євреїв на землю Ізраїлю. Починаючи з ХІІ ст. переслідування євреїв християнською церквою зумовило їхній наплив у Святу землю. Євреї поселялися переважно в чотирьох святих для правовірних юдеїв містах: Єрусалимі, Хевроні, Цфаті та Тверії.
41
Базилевс – титул візантійських імператорів.
42
Тиверіада – князівство в Єрусалимському королівстві і стародавнє місто на узбережжі Галілейського озера (нині озеро Кінерет в Ізраїлі).
43
Йдеться про султана Саладіна, що його власне ім’я було Юсуф ібн Аюб. Саладін (Салах ад-Дін) – почесне прізвисько, яке з арабської перекладається «Благочестя віри».
44
Жерар де Рідфор (1141–1189) – один з найбезславніших магістрів ордену тамплієрів. Вважають, що саме через нього хрестоносці зазнали поразки у битві при Хаттіні. Потрапивши в полон, Жерар де Рідфор під тиском Саладіна наказав тамплієрам здати низку фортець, завдяки чому його було звільнено. Згодом сарацини полонили Жерара де Рідфора й відрубали йому голову. У змальований у романі час (весна 1191 р.) в ордену тамплієрів не було очільника – Великого магістра.
45
Сучасний Ашкелон в Ізраїлі.
46
Капітул – загальні збори членів чернечого або духовно-лицарського ордену, що їх скликають для розв’язання найважливіших питань.
47
Бела III Угорський – король Угорщини з 1179 до 1196 р. Його правління вважають епохою найбільшого розквіту Угорського королівства.
48
Маргарита Французька (1158–1197) – дочка короля Людовіка VII, дружина старшого сина Генріха II Плантагенета – Генріха Молодого, який помер 1183 р. Після смерті Генріха Молодого вийшла заміж за короля Белу III.
49
Агнесса (1171–1204) – дочка короля Людовіка VII від третьої дружини Аделі Шампанської. Дружина імператора Візантії Олексія II Комніна, а після його вбивства – імператора Андроніка І Комніна. Овдовівши вдруге, жила в Константинополі.
50
Патрикії – знатні вельможі. Цей титул було впроваджено у Східній Римській імперії ще Костянтином Великим за аналогією з римськими патриціями.
51
Кота – одяг без рукавів, який носили поверх кольчуги. Нагадує туніку з розрізами, що дозволяють вільно сидіти в сідлі.
52
Кафіри – ті, що не вірять в Аллаха, – так мусульмани називали християн.
53
Гамбезон – стьобаний одяг із кількох шарів тканини, що його зазвичай вбирали під металеві обладунки. Гамбезон і сам мав захисні функції: не будь-яка зброя здатна була з першого удару розсікти багатошарову тканину.
54
Ісаак II Ангел (1156–1204) – візантійський імператор у 1185–1195 рр. та 1202–1204 рр. Не був прихильником хрестоносців. Коли Саладін відвоював у 1187 р. Єрусалим, Ісаак надіслав йому привітання з перемогою.
55
Гурія – прекрасна райська діва в ісламі.
56
Бліо – перше відрізне верхнє жіноче плаття, що з’явилося у XII ст. у костюмі знаті, але вже в XIII ст. зникло. Як і чоловіче бліо, воно складалося з двох окремих частин: подовженого до стегон ліфа та пришитої до нього в зборку довгої, до землі, спідниці. Ліф кроїли вузьким, туго облягаючим, вирізаним унизу півколом, через що спідниця трохи піднімалася з боків. Бліо, зазвичай, мало грудний виріз, а іноді замість нього робили бічний (під рукою) або спинний розрізи, які зашнуровувалися. Рукав вставляли в пройму призбореним; він мав переважно дзвоникоподібну форму. Декольте було невелике. Нерідко поверх ліфа бліо носили ще широкий пояс – корсаж, який огортав фігуру від грудей до стегон, а на цьому поясі – ще вузький поясок, що двічі охоплював торс: по талії та нижче, на стегнах.
57
Везле – місто в Бургундії, де перед походом формувалося військо французьких хрестоносців. У Везле було одне з найбільших в Європі абатств ордену бенедиктинців.
58
Капітан – тут: очільник загону. Військових звань у ХІІ ст. не існувало, як і не було регулярних армій.
59
Гістріон – мандрівний народний актор.
60
Англійський канал – протока Ла-Манш.
61
Магриб – назва, присвоєна арабськими географами землям, розташованим на захід від Єгипту.
62
Шербет – традиційний напій у країнах Сходу, який готують із шипшини, кизилу, троянди, лакриці та різноманітних спецій.
63
Тагма – головна бойова одиниця ромейського війська, загін на 200–300 воїнів.
64
Олексій I Комнін – візантійський імператор у 1081–1118 рр. У 1091 р. звернувся до
