Джеррі-Островик - Джек Лондон
Вілла завела Псалом, і обидва собаки майже зразу по чали їй підвивати — якщо взагалі можна назвати виттям такі приємні, мелодійні, гармонійні звуки. Майкл і Джеррі співали, а в їхній пам'яті оживало все те, що зникло в небуття, і спів переносив їх крізь небуття в прадавній Інший Світ, де вони знов бігали з Утраченою Зграєю, не зовсім одначе забувши про сьогодні, про живу, справжню двоногу богиню, що звалася Вілла, співала з ними й любила їх.
— А чом не квартетом? — спитав Гарлі Кенен і приєднав до тріо свій голос.
СЛОВНИЧОК МОРСЬКИХ ТЕРМІНІВ
Бак — передня частила верхньої палуби.
Банка — сидіння у шлюпці. Баркас — велика веслова шлюпка.
Бейдевінд — курс судна, коли вітер дме спереду збоку.
Бізань-стеньга — верхнє надточене коліно бізань-щогли.
Бізань-щогла — задня щогла, нижча за передню.
Бімси — поперечні балки, на які настилається палуба.
Бушприт — похилий або горизонтальний брус, що стирчить уперед з прози судна і править за опору для кріплення линв.
Ванти — канати, що підтримують з усіх боків щоглу.
Ватербакштаг — снасть, що утримує бушприт із боків.
Ватерштаг — снасть, що утримує бушприт знизу.
Вельбот — легка веслова шлюпка видовженої форми.
Вузол — одиниця міри ходу суден, що дорівнює морській милі (1852–1854 метри) на годину.
Галс — курс судна відносно вітру. Міняти галс — повертати судно так, щоб вітер дув у вітрила з другого боку.
Галфвінд — курс судна, коли вітер дме збоку, просто або майже просто в борт судна.
Гік — горизонтальний брус, що впирається одним кінцем у щоглу внизу. До нього прив'язують нижній край нижнього вітрила.
Грот — нижнє вітрило на другій спереду щоглі (грот-щогла).
Грота-фали — снасть піднімати грота.
Девіація — відхилення магнітної стрілки компаса на судні, порівняно з положенням її на землі, під впливом суднового заліза.
Камбуз — кухня на судні.
Кают-компанія — спільне приміщення на судні для столування, відпочинку тощо.
Кеч — невеликий вітрильник з двома щоглами.
Кінці — переважно короткі снасті на судні.
Клівер — друге з трикутних вітрил на прові судна.
Клотик — дерев'яний кружок, що накриває верхівку щогли або стеньги.
Крюйс-пеленг — спосіб визначати місце перебування судна за двома різночасовими пеленгами того самого об'єкта, за курсом судна і за відстанню, пройденою в проміжок між спостереженнями.
Кубрик — житлове приміщення для суднової команди.
Магнітне схилення — відхилення магнітної стрілки компаса від істинного меридіана внаслідок того, що магнітні силові лінії Землі не збігаються напрямком з меридіанами. Схилення компаса не однакове в різний час і в різних місцях.
Мартін-гік — вертикальний брус, що відтягує ватерштаг.
Нагель — металевий або дерев'яний стояк, на який намотують снасті.
Нактоуз — на суднах ящик із скляною накривкою, в якому міститься компас.
Пеленг — напрямок за компасом із судна на будь-який об'єкт. Точка перетину на карті двох чи більше пеленгів, визначених одночасно, дає місце перебування судна.
Півбак — підвищення (надбудова) на прові.
Планшир — брус уздовж борту судна.
Погон — металевий прут, по якому ходить блок шкота.
Принайтовити — прикріпити.
Прова — передня частина судна.
Рангоут — дерев'яні або металеві частини, до яких прив'язують вітрила.
Рифштерти — короткі снасті, якими підв'язують вітрило, коли беруть рифи, тобто зменшують площу вітрила.
Румб — одна 32-га частина околу видимого обрію, що дорівнює 11 градусам з чвертю.
Румпель — важіль, насаджений на верхню частину стерна; за його допомогою повертають стерно.
Салінг — дерев'яні бруси, прикріплені навхрест до щогли; служать для прив'язування снастей і як опора для стеньги.
Самнерові лінії — ті лінії, на перетині яких, згідно із спостереженнями над світилом та розрахунками, має перебувати судно. Цей астрономічний спосіб визначати розташування судна, що його відкрив 1837 р. американський капітан Т. Самнер, грунтується на тому, що з місць, рівновіддалених від центральної проекції світила на земну поверхню, саме світило видно на однаковій висоті над обрієм.
Секстан — кутомірний прилад для астронавігаційних спостережень.
Склянки. Бити склянки — позначати час ударами в судновий дзвін. Один удар — півгодини, два — година і т. д., аж до восьми склянок. Відлік повторюється спочатку кожних чотири години — від 0, 4, 8, 12, 16 і 20 години.
Снасть — линви й кодоли для керування вітрилами, оснащення щогл тощо.
Стеньга — верхня надточена частина щогли.
Стюард — буфетник на судні.
Талі — система блоків і линв піднімати тягарі, керувати вітрилами тощо.
Триангулювати — визначати висоту об'єктів або відстані на земній поверхні шляхом побудови трикутників за тими їх елементами, що піддаються вимірові.
Фал — снасть піднімати вітрила або прапор.
Фалінь — линва для прив'язування човнів.
Фальшборт — нарощення борту, що утворює ніби стінку навколо верхньої палуби.
Фальшкіль — брус, прикріплений до кіля (чотиригранчастого бруса від прови до корми в підводній частіші судна) знизу.
Фок-щогла — передня щогла.
Фор-ванти — ванти фок-щогли.
Фор-стеньга — верхнє продовження фок-щогли.
Форстеньштаг — снасть, що утримує фор-стеньгу спереду.
Форштевень — передній носовий кінець судна, що є продовженням кіля.
Хват-талі — невеликі талі з двох блоків для різних робіт на палубі.
Шкафут — середня частина верхньої палуби.
Шкот — снасть для керування вітрилами. До слова «шкот» додають назву вітрила або гіка, що ним він керує, як от грота-шкот, фока-шкот і т. д.
Шлюп-талі — талі, за допомогою яких піднімають і спускають шлюпку.
Шпангоути — поперечні бруси корабельного каркаса.
Шпігати — отвори в борті або в палубі, щоб стікала вода.
Штаг — снасть, що підтримує щоглу або стеньгу спереду.
Ют — кормова частина палуби.
Яхта — морське прогулянкове судно, переважно вітрильне.
ЗМІСТ
ДЖЕРРІ-ОСТРОВИК
МАЙКЛ, БРАТ ДЖЕРРІ
Словничок морських термінів
Примітки
1
Вудфорд, К. М. — тогочасний англійський природознавець. Британські Соломонові острови. — До першої світової війни частина Соломонових островів належала Англії, а частина — Німеччині.
2
Харон — у давньогрецькій міфології перевізник душ небіжчиків через річку Стікс, що оточує підземне царство.
3
Карнегі, Ендрю — американський капіталіст, а на схилі віку і філантроп.
4
Коли Нью-Йорк звався зовсім не Новим Йорком, а Новим Амстердамом. — Перше поселення на території майбутнього Нового Йорку (по-англійському New York) заснували 1626 p. голландські колоністи, назвавши його Новим Амстердамом.
