Священна книга гоповідань - Павло Петрович Коробчук
Він просто вирішив доповісти братам про те, звідки бабця дізналася про їхню операцію, написав відразу обом братам: «ващє нашла документи», і відправив.
Інші гопники, І-два та І-три, кілька хвилин тому навприсядки виповзли в ліфтову шахту і вже хотіли ввірватися на дах, але почули той римований монолог пенсіонерки, і тому поки застопилися під дверима. Вона саме розповідала про те, як вбила людей, що раніше пробували забрати в неї квартиру.
Вони дослухали промову до кінця і почали писати смску І-раз. Вони хотіли написати, що вже на місці, і щоб він не рипався, коли вони вибіжать, щоб у нього не потрапила куля. Бо у них пістолет, і вони будуть стріляти по бабі.
Надіслали есемеску, і в цей же момент до них прийшла смс від брата. Голосно! Пенсіонерка нас могла викупити! Треба валити!
Вони не стали читати, що їм надіслав брат. Вони різко рвонули на дах. І-два вдарив плечем у двері і впав за кілька метрів від виходу на підлогу.
В той час І-три вискочив на відкритий простір. На мить світло йому засліпило очі, і він кілька разів стрелив просто в простір.
За секунду очі вже могли все розгледіти, і він побачив, що пенсіонерка лежить, розпластана на даху.
Застрелив, подумав І-три.
Застрелив, подумав І-два.
Застрелив, подумав І-раз.
«Ващє», – подумали всі троє братів відразу.
не пойман – не труп
Із засідки виглянув І-раз. І-два випрямився після удару плечима в двері й ступив до тіла пенсіонерки. І-три обережно підійшов до неї, тримаючи стару під прицілом. Ніби досі припускав, що вона зараз накинеться на них і почне рубати. Усі троє, як три чорні кондори, підступилися до бабці.
Побачили сокиру, що лежала поруч, – чиста, без слідів крові, виблискувала лезом. На підлозі брати теж не помітили слідів крові. І-раз штурхнув стару ногою, щоб роздивитися, де в неї рана від пострілу, і не знайшов. Рани не було ніде.
Івани ніяк не могли зрозуміти, як куля вбила пенсіонерку?
Гопники на даху дев’ятиповерхівки ще довго перевертали тіло дев’яностолітньої пенсіонерки в пошуках рани від пострілу.
Але не знайшли.
Хлопці так ніколи і не зрозуміли, що бабуся померла від інфаркту.
Для них старенька померла від пострілу. Але без рани.
І ніхто з братів навіть не припустив, що насправді І-раз впродовж кількох хвилин переховувався від мертвої бабці.
А знизу, зі сторони дитячого майданчика, було чути сумний скрип гойдалки. І-раз підійшов глянути вниз на дітей, які там граються, але стріманувся і відкинувся від обриву.
Йому здалося, що стара не накинулася на нього для того, щоб він тепер все життя жив з однією думкою. І ця думка була приблизно такою:
Невже я можу розбитися, так і не стрибнувши з даху?
Знеболювальний чай на Євромайдані
– Чай.
– Чорний?
– Да.
– З лимоном?
– Ага.
– З імбирем?
– Ну тіпа.
– З журавлинкою?
– Та да, йомана!
– Цукру скільки?
«Євромайдан»
Київський дистрикт, Майдан Незалежності.
Пожовкле листя, осінь патріарха, полковнику ніхто не пише.
У країні в багатьох містах спалахують політичні протести, які організовують прихильники «Євромайдану».
Країна має погане самопочуття: глобальний економічний запор, педикульоз владної верхівки, гангрена гривневих купюр.
Президент, за походженням білорус і рецидивіст, нагадує корову в балетках на льоду. Корова примерзла вим’ям.
У зображення Бандери плюють настоятелі УПЦ МП КГБ ДЦП. Зображення відпльовується у відповідь.
Через страх бути повішеними бандерятами олігархи рихтують чартери в прогнилу гомоЄвропу. Але невідомо, що краще – ґорґанівські топірці чи альпійські трансвестити.
Лисому прем’єр-міністру сниться, що у нього на лобку сплели Юліну косу.
За одну фотографію президента людині світить до десяти років ув’язнення. Хотілося б, щоб це було невдалим жартом, але це дійсність.
Спікер парламенту з голосом, як у замученого Тузіка, вважає, що смерди нетрадиційної орієнтації окупували Майдан у Києві, плюндрують там наліво жінок та інших пенсіонерок.
Кацапське телебачення показує, як активісти у вирізаних з маминих колготок балаклавах б’ють мирних трудівників заводів і ларьочків, вимазують салом обличчя київських красунь, знущаються з них і погрожують посадити всіх російськомовних діток на три палі Тризуба.
Російський Геббельс передає, що западенські школярі втричі дорожче перепродують однокласникам кокаїн, пересланий із США під виглядом гуманітарки.
Загалом, на думку частини населення, відбувається масовий побутовий розбрат і психоз на грунті неандертальської тяги до Європи кількох груп населення: зашорених голлівудськими фільмами студентиків, проплаченої Заходом опозиції та провокаторів з фаєрами і бритоголовими кричалками.
Політики серед білого дня крадуть у дітей і кусочки, і кавалки щастя. І головешки!
«Антимайдан»
Це з одного боку. А з іншого, біля Верховної Ради «партія Ригонів» зібрала трудолюбивий сонцесяйний мітинг – Антимайдан.
Активісти приїхали з усіх куточків країни – і з Донбасу, і з Криму, і з Півдня.
Приїхали поїздами самостійно, миролюбно, з місячними, ні, не з місячними, а навіть з річними запасами чаю і бутербродів.
Приїхали захисники Неньки і Баті.
Приїхали послухати оперних співаків, що виступають на священній сцені «Антимайдану». Оперний співак так і заявив – «місце, де я стою – священне».
Приїхали стоячи ночувати на піддонах у військових наметах, які вже були розбиті там давно і самі. Ліжкá їм не потрібні – за ідею можна тільки стояти.
Приїхали роздати племенний привіт усім западенцям, що роз’їдають папуаським фашизмом українські лани, і Дніпро, і курча.
За їхню ідейність, швидшу за швидкість свята, за патріотизм у сотні кінських сил і чисте, як після Фейрі, серце їм ще й пообіцяли заплатити. Кому двісті, кому триста, а кому й п’ятсот гривень за кожну добу прояву патріотизму. Той, хто проявляє ідейність за п’ятсот грн, той, очевидно, трішки більший патріот.
Вранці мітингувальники відразу снідають, обідають і вечеряють, бо часу не вистачає майже ні на що – весь день треба мерзнути на благо держави і гріти кармани. Гріти кармани – в кількох сенсах.
Після снідання вони медитують на мироточивий образ Путіна та інші дрібниці.
Вдень антимайданівцям проводять масові політпросвітницькі консультації – вдивляються в
