Українська література » Сучасна проза » Гуляйполе - Степан Дмитрович Ревякін

Гуляйполе - Степан Дмитрович Ревякін

Читаємо онлайн Гуляйполе - Степан Дмитрович Ревякін
виважено). Негоже більшовикові (якщо він справді більшовик!) захищати якогось анархіста, навіть якби у нього, в анархіста, було сім зірок в голові.

ТРОЦЬКИЙ(підбадьорений підтримкою Сталіна). Володимире Іллічу, ти зверни увагу на те місце у телеграмі, де Махно пише, за що він бореться з Денікіним "за любов до волі, до самостійності." Ось лише не написав після слова "самостійності" ще одне слово "України", але воно саме собою випливає з тексту. Таким чином, ми маємо справу з новим зрадником, з новим гетьманом Мазепою.

ЛЕНІН(який бачив, напрочуд, значно далі, ніж Троцький і всі інші присутні). Але Махно у нашому вимірі історії значно хитріший від Мазепи. Ви зверніть увагу на те, що гетьман "батько" зрікається булави і взагалі відходить від керівництва повстанцями. Його крок архіцікавий і для мене особисто зовсім не зрозумілий. А я гадаю, що саме в цьому факті й зарита його підступна собака.

ТРОЦЬКИЙ. А нам наплювати, що він має на увазі своєю відставкою. Ми використаємо цей факт на свою користь: наші командири й комісари негайно повинні очолити його лайдаків, і ми будемо мати відбірну двадцяти- чи навіть п'ятидесятитисячну армію. Бо справді махновці вміють воювати значно краще, ніж червоні.

ЛЕНІН(глянув на Антонова-Овсієнка). А що скаже з цього приводу найкращий знавець махновщини?

АНТОНОВ-ОВСІЄНКО. А те скажу, Володимире Іллічу, що махновці ніколи не підуть за червоними командирами і, тим більше, за комісарами. Повстанці підуть туди, де буде їхній вождь — Махно. Я просив би присутніх звернути увагу в телеграмі на те, що "батько" пише про "неминучість створення особливого внутрішнього фронту, по обидва боки якого буде трудова маса, що вірить у революцію". І Махно, як завжди, не помиляється. Такий фронт буде створений, коли ми зараз відштовхнемо від себе "батька".

КАМЕНЄВ. Цього ми не повинні допустити. Ми надто довго застосовували метод батога. Особливо Троцький (пауза). Лев Давидович чомусь запопадливо рветься до горла Махна.

СТАЛІН(уточнив). Не до горла, а до голови. Він хоче її розчерепити сокирою (ледь помітно усміхнувся у вуса).

ТРОЦЬКИЙ(завівся, до Каменєва). Ти, пархатий жид! На кого ти бочку лайна котиш?! На мене?! На того, хто революцію звершив!

КАМЕНЄВ (до Троцького). Чиє б нявчало, а твоє мовчало! Глянь на себе у дзеркало! Ти ж сам вилитий жид з пейсами!

ЛЕНІН(до всіх). Припиніть чубитись, більшовики! Справді, з методом батога ми трохи загнули, особливо з тим секретним рішенням Ради Робітничо-селянської оборони України від 25 травня про ліквідацію Махна у найкоротший термін. Ви думаєте він про неї не знає? (звертається до Дзержинського). Феліксе Едмундовичу, знає про неї Махно чи ні?

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ. Знає, Володимире Іллічу. Його агентура проникла в усі ешелони нашої влади.

ЛЕНІН. Ось вам ще одна квіточка.

СТАЛІН(колишній агент царської охранки). Я впевнений, що й серед нас є хтось із його сексотів. І те, що ми зараз говоримо не для історії, Махнові буде відомо принаймні завтра обов'язково (всі винувато схилили голови. Тільки Ленін з недовірою і цікавістю дивився на присутніх, перехиляючи то вліво, то вправо свою надмірно велику голову).

ЛЕНІН(після того, як Сталін закінчив свою промову). Так от, товариші більшовики-сексоти, передайте Махнові, якщо не сьогодні, то завтра обов'язково, що ми його все-таки нагороджуємо орденом Бойового Червоного прапора (пауза). Наш метод батога йому до фені, то, гадаю, він клюне на "пряник". Бо усі народні месники надто полюбляють ордени й медалі і навіть усякі ювілейні значки. Така вже природа виходців із народу — їм би свої груди перетворити в іконостас, і то буде найвище їхнє блаженство (велика пауза). На цьому поставимо крапку. За роботу, товариші, за роботу... Чаювання закінчилося.

Усі виходять.

...Україна. Гуляйполе. Центральний штаб Повстанської армії. Кабінет Махна. За столом сидить і щось пише сам "батько". Входить Льова Задов.

МАХНО(підняв голову). A-а, Льова. Що там у тебе нового про цього отамана "всієї Херсонщини, Таврії і прочая, і прочая"?

ЗАДОВ. Григор'єв шле тобі у Гуляйполе телеграму за телеграмою, в яких сповіщає, що він бореться проти комісарів і їхніх надзвичайних комісій, а також наполягає на негайному приєднанні тебе до нього.

МАХНО(скипів). Щоб я приєднався до цього поміщицького шароварника й зрадника революції?! Та ніколи! Махно ні до кого не приєднується і над ним немає і не буде довіку ніякої влади! (пауза) Де ці телеграми?

ЗАДОВ. Їх усі перехоплюють більшовицькі телеграфісти. Але зміст телеграм мені відомий через наших людей у штабі Червоної Армії.

МАХНО(має на думці Григор'єва). Придурок нещасний!.. Навіть не спроможний належно передати телеграми. Тепер у більшовиків є вже й докази, що я в одній запряжці з Григор'євим. Отже, не бачити нам від них ні зброї, ні одягу, як своїх вух.

ЗАДОВ. Одна його телеграма дійшла до нас поза увагою червоної агентури.

МАХНО. Не перехопили?

ЗАДОВ. Так. Ось вона (виймає з кишені папір, читає написане). "Батьку! Чого ти дивися на комуністів? Бий їх! Отаман Григор'єв."

МАХНО(знову сердито). Чуєш, Льово! Григор'єв уже думає, що він — Наполеон, а я в нього — один з багатьох генералів і наказує мені бити комуністів. Наче я сам не знаю, що з цими підлотниками робити. Він нас, повстанців, компрометує. Його необхідно зняти.

Відгуки про книгу Гуляйполе - Степан Дмитрович Ревякін (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: