Quid est Veritas? - Наталена Андріанівна Корольова
За молодих літ авторка чула часто цю легенду, в яку на півдні Франції дуже вірили.
(обратно) 431Є й такий переказ. Але історично лише відомо, що Понтій Пилат, колишній прокуратор Юдеї, помер у своїх маєтках біля Вієнни. Його могили досі не знайдено. А чому, це з’ясовує дуже популярна в Провансі легенда, використана авторкою у XIV розділі.
(обратно) 432З листів Корнелії, матері Ґракхів.
(обратно) 433Procul a terra, «далеко від землі». Procula означає «далека».
(обратно) 434Римляни вірили, що кожна людина має свого «Генія-покровителя», щось, як є християнський «Ангел-охоронець», який охороняє людину від небезпек, грішних та лихих вчинків і веде людину на дорогу правди.
(обратно) 435Квінтус Гораціус Флаккус, славний римський поет (приблизно 68 р. перед P. X.). Характером своїм був дуже незалежний і не мав ніякого бажання слави.
(обратно) 436Gloria Romanorum — слава римлян, Риму.
(обратно) 437Unctrix — масажистка.
(обратно) 438Унктуарій — приміщення, призначене на виконання масажів та намащень.
(обратно) 439Псалтрія — співачка.
(обратно) 440Аполлон-Сотер — Аполлон-Спаситель, що рятує і зціляє. Слово «сотер» — грецьке.
(обратно) 441Так вірили жерці та жриці Аполлона, а також їхні адепти-вірники, що зверталися до цього бога.
(обратно) 442Toga ferialis — святкова одежа.
(обратно) 443Пісціна — басейн. У термах робили його настільки великим, щоб можна було в ньому плавати. Домашні терми мали басейн лише на одну людину, терми громадські — на кількоро, навіть на кілька десятків людей.
(обратно) 444Хворобами духа називали жерці Аполлона нервові хвороби.
(обратно) 445Із староєгипетських, так званих «медичних папірусів». Дещо з них згадували ще дельфійські жерці, дещо мали записане самі. Єгипетські «медичні папіруси» дуже численні, багато їх знайдено. І на диво сьогоднішнім лікарям, з них видно, як тоді вже багато дечого знали. Напр., Єгипет уже знав штучні зуби (з слонової кістки) й штучне око.
(обратно) 446Ітака — батьківщина Одіссея.
(обратно) 447Елізіум — рай, місце, де перебувають «душі блаженні». Крім того, римляни знали ще пекло, «Тартар», а греки — «Гадес», де каралися душі злих. Душі, що не були ні добрі, ні злі й не чинили ні добра, ні зла, йшли «на поля асфоделів» (або у «лімби»), де не було ні світла, ні пітьми, лише «присмерк». І там вони не знали ні радості, ні болісті, втрачали пам’ять і не могли згадувати. Не знали також ні надії, ні мрії, ні снів. Тому греки й римляни казали про людину до всього байдужу, що вона «за життя вже блукає полями асфоделів».
(обратно) 448Парсійські вірування. Парси — поклонники «Святого Світла», найстаршої в Персії віри.
(обратно) 449З дельфійських містерій.
(обратно) 450З дельфійських містерій.
(обратно) 451Римляни дуже любили й дорого цінили гарні, темні й чисті аметисти за їхню барву: «найдорожчий пурпур».
(обратно) 452Унівіра (Univira). У Старому Римі так називали жінку, що прожила в подружжі тільки з одним чоловіком, не розвелася з ним (що було частим явищем) і не одружилася ще раз, залишившись удовою.
(обратно) 453Єгиптяни вірили, що людина складається з тіла, духа (чи душі) і з «Ка», «зоряного двійника» людини.
(обратно) 454Такі книги збереглись, і багато з того, що написано в цьому розділі, написано на підставі поглядів та спостережень дельфійських жерців, які передусім лікували хвороби, що ми їх сьогодні називаємо психічними.
(обратно) 455Так думали також і лікарі у лікарні «La Salpetriere» в Парижі,