Quid est Veritas? - Наталена Андріанівна Корольова
«Про сільські речі», «Три книги сільських справ».
(обратно) 284«Про сільські речі», «Три книги сільських справ».
(обратно) 285«З погляду корисності та продуктивності».
(обратно) 286Villicus — державець, фермер.
(обратно) 287Події, подібні до описаної, ще й нині повторюються на побережжі Андалузії. Хвилі зносять у море часами цілий урожай. Снопи виловлюють потім із води, якщо це можливе.
(обратно) 288Rusticus — селянин, хлібороб, також груба, некультурна людина.
(обратно) 289«Музей» у ті часи був тим, чим нині є університет, а не збіркою різних історичних предметів.
(обратно) 290Історичні факти.
(обратно) 291Історичні факти.
(обратно) 292Cціпіон Африканський.
(обратно) 293Сціпіон Еміліан, що знищив Картагену і якому «великий африканець» з’явився у сні й сказав ці слова. Жив цей С. Еміліан приблизно 40 років по смерті Сціпіона Африканського.
(обратно) 294Грецький поет з VII століття перед Р. Хр.
(обратно) 295Коні цієї масті особливо цінилися римлянами. Нумідійські коні вважалися за найліпші.
(обратно) 296Текст весільних співів, обряди й ін. Історично вірні.
(обратно) 297Латіклав — оздоблена пурпуровим пругом біла сенаторська одежа.
(обратно) 298Стола — покривало, що його мали носити замужні жінки. Укривало всю постать.
(обратно) 299Іберія — староримська назва Іспанії.
(обратно) 300«Де ти Емілій, (там) і я Емілія». Формула подружжя, в якому жінка приймала ім’я чоловіка.
(обратно) 301Плахти — вітрила, паруси.
(обратно) 302З укропу (Anethum graveolens) робили в римські часи олійок, переважно в Іберії.
(обратно) 303Ліцена (Papilio Licena) — малий метелик, зверху блакитний, сріблясто-сірий із жовтими цятками під сподом.
(обратно) 304Sub Jove frigido. Дослівно, «Під холодним Юпітером», тобто на свіжому повітрі.
(обратно) 305Кратера — велика ваза, в якій змішували вино з водою, бо під час гостини чистого вина без води не пили. Лише коли відбувалася «пиятика» — оргія, то по вечері пили чисте вино.
(обратно) 306Така ваза-кратера була знайдена при розкопках у Кані Галилейській перед першою світовою війною.
(обратно) 307Вираз «сестра моя, наречена» взято з єгипетських пісень кохання. Вживали цього виразу єгиптяни на знак, що кохана дівчина стає близькою, «своєю», як член родини. Бо женилися з сестрами лише єгипетські фараони, щоб нащадки були «чистої крови» та щоб не були вони від «нерівні».
(обратно) 308За іспанською легендою, Магдалина, Марта, Лазар, Маркела, Максимін, Марія-Саломе, Сара й Донатус (усі признані святими римо-католицької церкви) причалили в «барці без весел і парусів» коло Таррагони. Південнофранцузька легенда каже, що причалили вони до берегів Камарги. Вона, певно, має більше підстав, бо історично відомо, що Лазар був першим християнським єпископом у місті Массілії (сьогодні Марсель). Марта, проживши з Магдалиною та Лазарем у Массілії, була похоронена в Тарасконі. Магдалина потім подалася із Массілії на пустинницьке життя (Sainte Baume, близько Марселя, а потім ще далі). Марія-Саломе й Сара поховані в місті Saintes, куди ходять щороку на прощу в тиждень по Великодні цигани, бо мають св. Сару, служницю Марії Магдалини, за свою святу покровительку. Св. Максимін був першим єпископом у південнофранцузькому місті Екс (Аіх). Так зазначено в анналах римо-католицької церкви.
(обратно) 309Цього ліку ще вживали в Іспанії й за дитячих літ авторки, яка його досить випила.
(обратно)