Чорнобильська комедія - Сергій Вікторович Мирний
ПОЛКОВНИК-ЛЕКТОР: Сучасний загальновійськовий бій… тобто бій, у якому бере участь і піхота, і артилерія, і танки, і авіація — всі види військ — винятково інтенсивний… Солдат у середньому розрахований на 40 хвилин такого бою… Після чого він виходить з ладу… Поранений або вбитий. А на скільки часу в такому бою розрахований офіцер..?
Питання повисає в повітрі. Всі мовчать. Хто його знає, цей загальновійськовий бій…
ПОЛКОВНИК-ЛЕКТОР: …На 20 хвилин. Офіцер розрахований на 20 хвилин дій на полі сучасного бою. Потім — або поранений, або вбитий. Удвічі менше за солдата діє в середньому на полі бою його безпосередній командир-офіцер… Що абсолютно зрозуміло: вбити солдата — це вбити солдата, а вивести з ладу офіцера противника — це дезорганізувати дії як мінімум взводу, трьох десятків солдат… Офіцер — завжди більш бажана ціль для противника. Тому будь-якій армії під час війни потрібен величезний резерв молодших офіцерів… (пауза — він оглядає юнаків перед собою) Ось тому ми вас тут і вчимо…
Юнаки-другокурсники в захопленні від секрету, який їм щойно довірили; в головах вихором проноситься думка «Треба за мир боротись, поки це не почалось…» — і тут же безслідно зникає.
На стінах — нудні плакати-стенди: «Ядерний вибух», «Уражаючі фактори ядерного вибуху», «Хімічна зброя», «Бактеріологічна зброя». Стерильно-правильні люди в акуратно ураженому світі…
КАПІТАН: Військова спеціальність?
СЕРГІЙ: Командир мотострілецького взводу…
Окоп — мокрий і брудний.
До його передньої стінки притиснулися — у чоботях, ватянках, вушанках — студенти, зараз більше схожі на зеків-втікачів, з автоматами Калашникова в руках. Під передньою стінкою окопу перед кожним — пеньок, чи перевернуте старе відро, чи просто великий камінь чи кілок, обпертий об стіну.
Старий, але стрункий, підтягнутий полковник-фронтовик Другої світової стоїть над окопами. Рвучко змахує рукою:
— В атаку! Вперед!
Хлопці, вперши ногу в що перед ким є — в камінь, кілок, перевернуте відро — вискакують на земляний бруствер, перестрибують його… І зразу грузнуть по коліно у пишно збитій грязюці безкрайнього весняного танкодрому…
КАПІТАН: Друга військова спеціальність?
СЕРГІЙ (без захвату): Командир взводу радіаційної, хімічної та бактеріологічної розвідки…
Безкраїй степ, розпечений літнім сонцем. По ньому роз’їжджають гострокутні броньовики-БРДМи та дрібні зелені УАЗики-джипи радіаційно-хімічної розвідки.
Під лісосмугою в тіні стоять в три шеренги «партизани»-резервісти, віком від 20 з чимось до 40 з чимось років. Передній ряд тримає в руках розгорнені топографічні карти — це командири екіпажів. На правому фланзі — Сергій, з польовою офіцерською сумкою на боці; він чи не наймолодший у взводі, яким командує. Перед строєм походжає капітан, командир роти радіаційно-хімічної та бактеріологічної розвідки.
КОМАНДИР РОТИ: За тривалістю сяйва ядерного вибуху розраховується його потужність у кілотонах тротилового еквіваленту… Формула проста: час сяйва в секундах помножити… (показує листочок паперу з формулою)
Із задніх шеренг доноситься хрускіт уважно досліджуваної карти, шепіт: «Дивись! У село ж за горілкою можна ходити яром! На патруль точно не нарвемось!»
СЕРГІЙ (беззвучно лаючись, повертає голову назад, показує кулак, сичить у задню шеренгу): Тихіше ви…
КОМАНДИР РОТИ (продовжує):…Тому при веденні розвідки, помітивши сяйво ядерного вибуху на горизонті, ви повинні зразу почати рахувати секунди, поки сяйво не припиниться… Просто лічити: раз, два, три…
СЕРГІЙ (здивовано): Товаришу капітан! Помітивши спалах ядерного вибуху, треба одразу ж сховатися від нього за укриттям, щоб не одержати опіків, — і очі заплющити! Аби від сяйва не осліпнути… Як же тоді ми спалах бачитимемо?!
КОМАНДИР РОТИ (вагомо): Сяйво від ядерного вибуху — ви побачите й з заплющеними очима…
У кімнаті райвійськкомату капітан кладе на бар’єр сіренький прямокутник повістки.
КАПІТАН: Розпишіться. (Сергій розписується; капітан заспокійливо) Там перші три дні в зону не посилають; в таборі сидітимеш… Дають організму адаптуватися до радіації…
Військовий пересильний пункт.
Перед казармою на плацу — прямокутником вишикувались маса новачків у хакі. Ще без розпізнавальних знаків: солдати в різнокаліберному «б/у», офіцерів можна вирізнити за новою формою. Шкіряна офіцерська польова сумка — на боці Сергія.
З високої тополі, кружляючи, злітає перо сойки — чорно-біло-смугасте, з небесною блакитинкою…
СЕРГІЙ (ловить, встромляє пір’їну собі в кепі; посміхається сусіду): Буде замість офіцерської кокарди…
Під’їжджають три вантажівки з брезентовими халабудами нагорі.
«Зелена солдатська маса» лізе