Світова гібридна війна: український фронт - Володимир Павлович Горбулін
Лідери та члени таких організацій згодом відіграли важливу роль у реалізації планів з анексії Криму та під час заворушень у південно-східних регіонах України.
Крім цього, спецслужби РФ зосередилися на системній роботі з проникнення до силових органів України. До агентурної мережі залучали діючих та колишніх військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, окремі з яких очолили незаконні збройні формування т. зв. ДНР та ЛНР. Під час військово-чекістської операції з «приєднання Криму до РФ» окремі працівники керівного складу регіональних органів та підрозділів саботували виконання своїх обов’язків із захисту територіальної цілісності України.
Одним із ключових чинників антиукраїнської політики Росії в Криму та згодом одним із провідних інструментів окупації півострова став Чорноморський флот РФ. На його базі суттєво активізували свою діяльність російська військова розвідка, а також, під прикриттям контррозвідувального забезпечення ЧФ РФ, військова контррозвідка ФСБ РФ. Орендовані флотом об’єкти використовували як базу для здійснення розвідувально-підривної, інформаційно-пропагандистської та іншої антиукраїнської діяльності.
Організація і проведення інформаційних кампаній з дискредитації України як на міжнародному рівні, так і всередині країни для формування відповідного сепаратистського ґрунту стало одним із пріоритетних напрямів діяльності спецслужб РФ. Під час таких компаній здійснювалися та продовжують здійснюватися спроби дестабілізувати обстановку в країні та внести розкол в українське суспільство, інспірується тема сепаратизму та розвалу України, відбувається маніпулювання історичними фактами.
Після 2010 р. спецслужби РФ зосередили свою увагу на закріпленні досягнутого. Насамперед було забезпечено зовнішньополітичну переорієнтацію України у східному напрямку. Це завдання виконувалося шляхом активізації впровадження лояльних до РФ осіб у владні структури нашої держави; послаблення та деморалізації складових сектору безпеки і оборони; збільшення присутності російського капіталу в економіці України; популяризації та просування ідей про переваги приєднання до російських інтеграційних структур в обмін на економічні преференції; подальшого розгортання проросійських рухів; підтримки та координації діяльності проросійських громадських організацій.
Можна стверджувати, що активна цілеспрямована розвідувально-підривна діяльність спецслужб РФ на етапі підготовки гібридної війни була загалом успішною та сприяла реалізації планів з анексії частини української території та створення зони нестабільності на сході України.
Безумовно, «приєднання Криму» стало результатом заздалегідь підготовленої та добре спланованої спеціальної операції, яку очолював особисто президент РФ В. Путін. Фактично він визнав це у російському пропагандистсько-документальному фільмі «Крым. Путь на Родину». А таку оцінку надав діям в Криму російський генерал-полковник А. Волков: «...было проведено блестящее сосредоточение средств и сил специального назначения в Крыму с применением маскировочных мероприятий, неожиданных для украинцев, а также широкий набор мер по заблаговременной дезинформации противника»[12].
Час проведення операції було обрано дуже вдало: момент найбільшої слабкості державного управління України, певна деморалізація силових структур, вплив російської пропаганди на місцеве населення.
Використовуючи раніше створені можливості, реалізуючи відповідні плани, спецслужби РФ організували низку масових акцій в Криму та в окремих південно-східних областях України (більшість учасників було завезено з РФ, серед яких вирізнялися групи підготовлених провокаторів), підрозділи ЗС РФ за допомогою «сил самооборони Криму» забезпечили блокування та захоплення військових частин ЗС України. Було проведено «референдум» щодо статусу АР Крим.
Ще одним важливим напрямом діяльності стало здійснення морально-психологічного тиску на дислокованих на півострові військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та членів їх сімей. Було забезпечено повне інформаційне домінування агресора на захопленій території (заблоковано українське мовлення, заборонено поширення української друкованої продукції тощо).
Після анексії півострова спецслужби РФ продовжили виконання завдань із дестабілізації соціально-політичної обстановки в Україні, дискредитації української влади, формування образу України як failed state, створення умов для збройного вторгнення (у т. ч. під виглядом миротворців). У 2014 р. здійснена спроба масової інфільтрації на територію України осіб, метою яких було ведення розвідувально-диверсійної роботи, організація масових безладів, паралізація роботи органів державної влади, силових структур тощо. Таким чином було організовано масові заворушення, захоплення адміністративних будівель державних адміністрацій, правоохоронних органів у Донецькій, Луганській та Харківській областях (більшість учасників таких заходів — громадяни РФ), відбулися спроби захоплень в м. Одеса, здійснювалося блокування місць дислокації військових частин ЗСУ, Нацгвардії, спроби недопущення переміщень їх підрозділів. Як і в АР Крим, чинився сильний морально-психологічний тиск на дислокованих на Донбасі військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Нині діяльність російських спецслужб на території АР Крим зорієнтована на виявлення та придушення противників окупації (реальних та уявних), організацію провокацій проти України. Розгорнуто репресивну кампанію проти кримських татар, до якої залучають колишніх співробітників СБУ.
Активною залишається вербувальна діяльність спецслужб РФ, об’єктами якої є передусім військовослужбовці Збройних Сил, Національної гвардії, співробітники правоохоронних органів та спецслужб України. Це свідчить про те, що для російської влади залишається актуальним отримання достовірної розвідувальної інформації про складові сектору безпеки і оборони України. Крім цього, такий напрям діяльності вказує на намагання РФ забезпечити можливості для здійснення актів саботажу та диверсій, що узгоджується зі спробами дискредитувати органи влади України, а також створює умови для проведення успішних військових операцій.
Крім цього, об’єктами спрямувань спецслужб РФ виступають і підприємства вітчизняного військово-промислового комплексу, який значно активізував свою діяльність після початку проведення антитерористичної операції.
Розгортання достатньо потужного військового угрупування російських військ поблизу кордону з Україною тягне за собою також додаткове розгортання та активізацію діяльності спецслужб РФ, зокрема у прикордонних регіонах (Херсонська, Харківська, Чернігівська, Одеська, Сумська області). При цьому активніше діятимуть військова розвідка та підрозділи військової контррозвідки ФСБ РФ.
Окремо слід зазначити, що протягом конфлікту на Донбасі спецслужбами РФ на своїй території створено центри з диверсійно-терористичної підготовки. «Випускників» цих центрів неодноразово виявляли та затримували українські правоохоронні органи. Не варто також забувати, що під безпосереднім керівництвом «кураторів» ФСБ РФ, ГРУ ГШ ЗС РФ свою протиправну діяльність здійснюють «органи МГБ ДНР та ЛНР». Російські спецслужби не тільки керують діями незаконних органів, а й забезпечують контроль над ними, здійснюють арешти та, у разі потреби, ліквідацію неугодних осіб тощо.
За даними української розвідки[13], ще один «вид» діяльності спецслужб РФ (переважно ФСБ) — забезпечення мобілізації до лав незаконних збройних угруповань. Так, за повідомленням ГУР Міноборони, на території Воронезької та Ростовської областей, Краснодарського краю та окремих районів Донецької та Луганської областей були випадки інспірування затриманим за дрібні правопорушення особам скоєння більш тяжких злочинів (шляхом підкидання зброї, боєприпасів, засобів підриву тощо). Співробітники ФСБ шантажували затриманих притягненням до кримінальної відповідальності та змушували підписувати контракти для проходження військової служби.
Ще один елемент гібридної війни — це використання спецслужбами РФ можливостей у кримінальному світі. Так, вітчизняне МВС фіксує активізацію
