Макуха - Дмитро Чобіт
Під номером 108 у списку БЮТ народним депутатом став С.К. Глусь — директор державного підприємства «Немирівський спиртовий завод» — головного постачальника спирту для компанії «Niemiroff», президентом якої є його син Олександр Степанович Глусь. «Niemiroff» — один із найбільших у світі виробників алкогольних напоїв. Про обсяги виробництва концерну свідчить хоча б така цифра: у 2005 р. лише в Росію було продано горілки «Niemiroff» на суму 263 млн. доларів США. Продукція концерну постачається до 55-ти країн світу. Основний ринок — Україна. Два найавторитетніших галузевих видання — американський журнал «Impact» і британський IWSR — визнали «Niemiroff» горілчаним брендом № 2 у світі за обсягами продажу.
У рекламному інтерв'ю О. Глусь сказав: «Мій батько Степан Карлович Глусь створив рецепти всіх наших авторських горілок. Коли він вперше у світі вирішив поєднати в одному продукті мед і перець, багато сумнівалося в успіху. Але він наполіг на своєму, і відтоді «Медова з перцем» — наш флагманський продукт» [100].
V. Доповнення до бізнес-спискуДокладно писати про всіх бізнесменів у парламентському списку БЮТ немає часу і великої потреби, тому обмежимось короткою інформацією лише про тих, кого згадав журнал «Контракти» № 39 за 2007 рік та видання «Главред» від 5 червня 2006 p., як про людей, причетних до серйозного бізнесу.
СЕМИНОГА Анатолій Іванович, № 16. «Главред» пов'язує його із фірмою «Агро-Русь» — серйозним гравцем на зерновому ринку України.
ОДАРЧЕНКО ЮРІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ, № 31. На момент виборів — президент ЗAT «Будмеханізація», м. Херсон.
ЛЕВЦУН ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ, № 32. Власник готелю «Київ» у Полтаві та кількох полтавських ринків.
КОРЖ ВІТАЛІЙ ТЕРЕНТІЙОВИЧ, № 48. Співвласник і президент компанії «Глобал Юкрейн», генеральним директором і заступником якої є його сини — Юрій Корж і Роман Корж.
КОВЗЕЛЬ МИКОЛА ОЛЕГОВИЧ, № 53. Голова правління ЗАТ «Інтертранс».
СІДЕЛЬНИК ІВАН ІВАНОВИЧ, 1939 р.н., № 54. У виборчих документах записаний пенсіонером, що проживає у Сумах. Однак відомо, що він очолював асоціацію «Сумицукор», а до ГКЧП працював секретарем Сумського обкому КПУ.
КОРОЛЕВСЬКА НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА, № 66. Голова спостережної ради ВАТ «Луганськхолод». Торгова марка — «Королівське морозиво».
КРАВЧУК ПЕТРО КОСТЯНТИНОВИЧ, № 68. Директор СП «Волиньтранс».
СЕРБІН ЮРІЙ СЕРГІЙОВИЧ, № 81. Колишній міністр будівництва у кількох урядах Л. Кучми. Був президентом Київського акціонерного товариства «Газпром».
КУЗЬМЕНКО ПЕТРО ПАВЛОВИЧ, № 97. До обрання народним депутатом працював директором ТОВ «Шанс», м. Умань.
РАДКОВСЬКИЙ ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ, № 104. До обрання народним депутатом — президент українсько-американського СП «Берег-груп».
ДЕНІСОВА ЛЮДМИЛА ЛЕОНТІЇВНА, № 71. На час першого обрання народним депутатом у 2006 р. — президент корпорації «Гума текс».
БОНДАРЄВ КОСТЯНТИН АНАТОЛІЙОВИЧ, № 114. Голова спостережної ради банку «Велес» та засновник лікеро-горілчаного виробництва (торгова марка — «Бондарев»).
ВЕТВИЦЬКИЙ ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ, № 103. Голова правління Дніпропетровського фонду «Еволюція».
АРТЮНОВ ГАРЕГІН РАФАЕЛОВИЧ, № 106. Підприємець.
БАБАЄВ ОЛЕГ МЕЙДАНОВИЧ, № 109. Президент ТОВ ФК «Ворскла».
МАЛІЧ ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ, № 120. Заступник голови наглядової ради AT «Київська ПМК-2».
ЧЕРКАСЬКИЙ ІГОР БОРИСОВИЧ, № 125. Голова ради директорів З AT «Страхова компанія «Кредо-Класик».
СОКОЛОВ МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ, № 129. Директор ТОВ «Технофарм», м. Дніпропетровськ.
КОНДРАТЮК ОЛЕНА КОСТЯНТИНІВНА, № 134. Директор ТОВ «Піар-агентство «Радник», м. Київ.
КРАЙНІЙ ВАЛЕРІЙ ГРИГОРОВИЧ, № 138. Заступник голови правління ЗАТ «ЗАЗ», м. Запоріжжя.
ПОНОМАРЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ, № 145. Заступник голови правління Акціонерного банку «Брок-бізнесбанк».
БОГДАН РУСЛАН ДМИТРОВИЧ, № 146. Перший заступник директора ТОВ «Енерготорг».
ВЕЛІЖАНСЬКИЙ СЕРГІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ, № 158. Голова Спостережної ради ВАТ «Кримзалізобетон».
VI. Приховані фінансисти БЮТБезумовно, що немало бізнесменів не бажають афішувати свою комерційну діяльність, це стосується і багатьох депутатів із фракції БЮТ. Мабуть, тому й непросто знайти і відповідну достовірну інформацію. Але про те, що вони мають пряме відношення до великого бізнесу, можна судити з іншого. Зокрема, колишній вождь БЮТ Михайло Бродський у розмові з кореспондентом «Української правди» Сергієм Лещенком навів цікаві дані про фінансування у 2006 р. виборчої кампанії БЮТ. Серед тих, кого Михайло Юрійович назвав фінансистами, було 15 прізвищ теперішніх депутатів БЮТ, які ніде не фігурують як особи, котрі причетні до бізнесу. Подаємо їхній повний список за «Українською правдою» від 11 квітня 2007 р.
Редакція цього видання зазначає: «Бродський міг би бути більш відвертим і назвати суми, які платилися за місце у прохідній частині. Але він обмежився тим, що класифікував спонсорів БЮТ на три категорії: «невелике фінансування», «помірне фінансування» і «нормальне фінансування».
І хоча інформація М. Бродського стосується виборчої кампанії БЮТ 2006 p., мабуть, що і на позачергових парламентських виборах 2007 р. відбулося те ж саме, адже всі зазначені нижче особи залишилися у списку під тими ж порядковими номерами, що й попереднього разу. І якщо за ними, на відміну від багатьох інших, зберегли навіть порядкові номери у виборчому списку, то невже змінили правила гри?
Отже, подаємо список депутатів БЮТ, які не вважаються бізнесменами, які, за свідченнями М. Бродського, фінансували виборчу кампанію білосердечних «воїнів світла і справедливості».
1. Осика Сергій Григорович, № 51. «Фінансування помірне».
2. Міщенко Сергій Григорович, № 57. «Теж помірне фінансування».
3. Портнов Андрій Володимирович,