Нам воно святе! Пісні січових стрільців - Михайло М. Маслій
Після одужання Юліан є активним учасником «Пресової квартири УСС», що об’єднувала в своїх рядах людей з літературно-мистецьким хистом, організовувала і спрямовувала духовне, культурне та творче життя легіону. Він написав гумористичну стрілецьку оперу «Штурм на полукіпки», ряд пісень, як от: «Слава, слава, отамане», «Нема в світі кращих хлопців», «Ми до штурму багнети наложім» та інші. Мелодію до них склав диригент духового оркестру підхорунжий Михайло Гайворонський, уродженець Заліщиків. Юліан також написав низку художніх полотен, серед них – картина на тему боїв під Семиківцями, що над річкою Стрипою. Хорунжий Українських січових стрільців Юліан Назарак нагороджений двома медалями за хоробрість.
Загинув на фронті у 1916 році.
Нема в світі…Вірш Юліана Назарака. Музика Михайла Гайворонського Нема в світі кращих хлопців Над січових добровольців. Як йдуть в бій, то співають І зі співом умирають, Гей, гей, наші славні добровольці! Йдуть на приступ гострим крісом Поборотись навіть з бісом. Хоч їм кулі в очі свищуть, Рій ворожий вістрям нищуть, Гей, гей, рій ворожий вістрям нищуть! Нема в світі кращих хлопців Най січових добровольців. Добровольці добре знають, За що б’ються і вмирають, Гей, гей, наші славні добровольці! Хлопці, алярм!
Вірш Юліана Назарака. Музика Михайла Гайворонського Хлопці, алярм! Гей, вставаймо, Вже найвищий час! Наступають на три шляхи Вороги на нас. Най повстане Україна, Як море заграє, І прапор блакитно-жовтий Вгорі засіяє. Іван Петришин
Іван Петришин (Любомир Селянський, 1850–1912) був народним учителем в селах Почапи, Білий Камінь, Кути Золочівського і в Підбірцях – Львівського повіту. Про те, як бідувало наше учительство, ілюстрацією став випадок в житті: одного разу занедужала його дитина, а грошей – жодної копійки… Ні що продати, ні десь позичити!.. Останнім маєтком була гарна коса дружини учителя… Не було іншої ради: жінка відтяла косу, продала її та купила для хворої дитини ліки.
Учителював у приватній «Рідній школі» в Яблунові, Печеніжині, Коломиї… 1912 р. зорганізував Виставу Домашнього Промислу.
Окрім своєї фахової праці, редагував у Коломиї журнал для вчителів «Прапор», співпрацював у гумористичних і громадсько-політичних часописах «Комар», «Дзеркало», «Хлопська правда», «Зоря», «Календар для народу», «Запорожець», популяризував козацько-січові ідеї, створив низку січових пісень із характерними мотивами соціального спрямування та ідеї соборної державності України. Він знаний як поет, народний учитель, січовий пісняр, автор поезії у стилі співомовок Степана Руданського, а також оповідань і наукових статей. Оповідання Любомира Селянського «Орлеанська дівчина» складається з 12 частин, в яких автор спершу коротко характеризує Жанну д’Арк та її подвиг, так би мовити, ознайомлює читача із героїнею, а потім розповідає історію її життя та смерті.
Писав поезії в стилі співомовок Степана Руданського, також оповідання і наукові статті,
