Криве дзеркало війни. Міфи та загадки Другої світової - Леонід Олександрович Сапожніков

Нові обставини в житті Гесса змусили його поставитись до цієї ідеї серйозно.

Нічний парашутист

Коли Гесс 1933 року створив своє бюро, йому довелося вирішувати далекі від його інтересів питанння — насамперед фінансові. Знадобився заступник. На цю роль Гесс запросив Мартіна Бормана, який управляв касою взаємодопомоги НСДАП.

Борман виявив неабиякий талант, здобуваючи гроші для Фонду Адольфа Гітлера. Він здогадався, наприклад, брати відсотки від продажу поштових марок із зображенням фюрера, а ці марки друкувалися мільйонними тиражами. Він обклав капіталістів даниною у вигляді «добровільних внесків на розвиток індустрії Рейху». Насправді головним призначенням цього фонду було покриття витрат Гітлера, включаючи подарунки для Єви Браун. Не дивно, що Гітлер охоче приймав Бормана і навіть почав ставити його Гессу за взірець: мовляв, він завжди, на відміну від тебе, приходить з гарними новинами.

Не тільки Борман віддаляв Гесса від фюрера. З початком війни дуже зросла роль Герінга, Геббельса та генералів. Гітлер постійно спілкувався з ними, а зі своїм Руді бачився дедалі рідше. Для Гесса це було нестерпно, і він більше не вагався...

10 травня 1941 року він погуляв з маленьким сином і попрощався з дружиною, сказавши, що повернеться за день-два. За штурвал винищувача Ме-110, наданого Вільгельмом Мессершмітом, сів у бадьорому настрої. Він сам зробить те, чого цей Герінг з тисячами своїх бомбардувальників не зумів, — припинить війну з Англією! Успіх майже гарантовано. Відомий астролог сказав півроку тому, що йому судилося принести на землю мир, а Карл Хаусхофер недавно бачив уві сні, як Гесс переможно крокує залами старовинного замку з гобеленами на стінах. До Шотландії, щоправда, неблизький шлях, але літак обладнали додатковим паливним баком.

Гесс стартував від заводу Мессершміта в Аугсбурзі з таким розрахунком, щоб наблизитися до цілі після заходу сонця. На аеродромі сказав, що летить до Норвегії, тому довго тримав курс на північ уздовж Рейну і лише потім повернув на 90 градусів. Біля берегів Британії його засікли три радіолокаційні станції. У повітря піднялись винищувачі, але саме в цю мить Me-110 пірнув з висоти 3000 метрів під низький шар хмар, і радари з перехоплювачами його загубили. Гесс потім писав дружині, що летів у густому присмерку низько над землею, ледь не зачіпаючи будівлі та дерева.

На ціль він вийшов у темряві. Маєток герцога десь поруч, але через світломаскування не видно ані вогника, тільки місяць ледь світить крізь хмари. Гесс зрозумів, що посадкову смугу не знайде, та чи й придатна вона для важкого, майже семитонного літака? Залишалося стрибати з парашутом — уперше в житті. Він набрав двокілометрову висоту, насилу вибрався з кабіни (заважав зустрічний потік повітря) і став падати...

— Ви хто, сер? — спитав його селянин, який підійшов, коли він, лежачи на траві, звільнявся від парашута.

— Я німець, гауптманн Хорн. Мені необхідно терміново побачити герцога Гамільтона!..

Загін місцевої самооборони доставив прибульця до поліції. Невдовзі там з’явився майор Королівських ВПС, щоб допитати його. До війни майор кілька років жив у Німеччині. Пильно дивлячись на затриманого, він сказав:

— Отакої! Ви просто вилитий Рудольф Гесс!

— Я знаю. Мені це часто кажуть, — незворушно відповів «Хорн».

Перервана кінокомедія

На ранок герцог Дуглас Гамільтон приїхав до військового шпиталю, куди загадкового «капітана люфтваффе» помістили через травмовану під час стрибка з парашутом ногу. Охорона залишила їх наодинці. Герцог, не вірячи своїм очам, упізнав заступника Гітлера, якого бачив п’ять років тому в Берліні під час Олімпіади.

— Я прибув з місією миру, — сказав Гесс, — і можу говорити від імені фюрера, хоча він наразі не знає, що я тут. Фюрер упевнений в перемозі Німеччини, але хоче зупинити кровопролиття. Я прошу вас зібрати для мирних переговорів провідних членів опозиції, а також сказати про мене королю.

— Чому ви не прилетіли раніше? — спитав ошелешений герцог.

— Тому що в Північній Африці перевага була на боці ваших військ, і ви могли тлумачити пропозицію миру як нашу слабкість. Однак тепер там зовсім інша ситуація. Наша перемога неминуча, і мир з нами — у ваших інтересах. Ви не будете заважати нам в Європі, повернете наші колонії, відібрані 1918 року, а ми не чіпатимемо ваші. Але ви маєте замінити Черчілля на посту прем’єра.

— Британці не люблять, коли з ними намагаються говорити з позицій сили, — зауважив герцог.

— Але такою є реальність, — сказав Гесс. — Фюрер дасть вам шанс вийти з війни без втрати гідності. Якщо ви відмовитесь, він буде змушений розгромити Британію і по війні панувати над нею.

Гамільтон, вибачившись, перервав розмову і пішов телефонувати до Лондона.

Була неділя, Черчілль дивився кінокомедію. Уїк-енд для британця святий навіть під час війни. Секретар доповів, що його просить до телефону герцог Гамільтон.

— Спитайте, чого він хоче, — незадоволено сказав прем’єр.

— Сер, він каже, що у нього важлива державна справа. До Шотландії прилетів Гесс.

«Я вирішив, що це фантастика», — згадував Черчілль. Він був упевнений, що Гамільтон помилився. Але британський дипломат Кіркпатрик, який багато разів бачив Гесса в Берліні, з’їздив до шпиталя і підтвердив: це не двійник і не самозванець!

Черчілль, обмірковуючи неймовірну новину, палив сигару за сигарою. Потім покликав секретаря.

— Пишіть: «Гесс має бути суворо ізольований у достатньо комфортабельному будинку не надто далеко від Лондона. Слід докласти всіх зусиль, щоб вивчити його душевний стан та отримати від нього цінні відомості. Необхідно слідкувати за його здоров’ям та забезпечити йому харчування, книжки, письмове приладдя і можливість відпочинку. Він не повинен мати жодних контактів із зовнішнім світом чи приймати відвідувачів, за винятком указаних прем’єр-міністром. Він не може отримувати газети і слухати радіо. З ним треба спілкуватися поштиво, ніби він видатний генерал, захоплений нами в полон. До нього слід приставити спеціальну варту». Написали? Останню фразу підкресліть: дуже ймовірно, що Гітлер підішле до нього вбивць.

«О, якби він потонув!..»

Недільним ранком 11 травня 1941 року, коли Черчіллю доповіли про Гесса, Гітлер перебував на своїй віллі Берхгоф біля колишнього австрійського кордону. Близько десятої години ранку прибув ад’ютант Гесса Пінч із пакетом для фюрера. До кабінету його пропустили поза чергою. Ось свідоцтво міністра озброєнь Шпеєра, який чекав у приймальні:

«Я раптом почув нерозбірливий, майже тваринний крик. Відтак Гітлер проричав: „Бормана негайно до мене! Де Борман?!..“ Бормана знайшли і наказали якомога швидше зв’язатися з Герінгом, Ріббентропом,