Нам воно святе! Пісні січових стрільців - Михайло М. Маслій

І гас у грудях, і гас в очках огень. Приспів. Поїзд помчався стрілою На призабутий Запад, А тільки пісня крилата З димом буяла, з димом вертала назад. Михайло Курах

Сотник Армії УНР (полковник в еміграції), поет Михайло Курах народився 19 вересня 1895 р. в с. Сердиці під Львовом. Закінчив Львівську гімназію. У серпні 1914 р. був викликаний до австро-угорської армії, служив в артилерії (отримав звання лейтенант). Потрапив до російського полону. У серпні 1917 р. таємно залишив самарський табір військовополонених разом з ешелоном вояків-українців, що прямували на поповнення 34-го армійського корпусу (1-го Українського). Після прибуття до корпусу був призначений начальником канцелярії.

У грудні 1917 р. вступив до Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців, один із організаторів Січової артилерії. З кінця лютого 1918 р. – командант передків 1-ої батареї УСС. Після розформування січових стрільців з наказу німецького командування 30 квітня 1918 р. разом із кадрами батареї виїхав до Запорізької дивізії Армії Української Держави. Був помічником командира 4-ої батареї Запорізького легкого гарматного дивізіону, сформованої з галичан. Наприкінці вересня 1918 р., після отримання дозволу гетьмана П.Скоропадського на формування Окремого пішого загону січових стрільців, разом із батареєю виїхав до Білої Церкви – місця формування загону.

Був помічником командира 1-ої батареї січових стрільців. З 21 листопада 1918 р. – командир 2-ої гарматної батареї січових стрільців. З середини січня 1919 р. і до розформування Корпусу січових стрільців 6 грудня 1919 р. очолював 1-ий (з середини липня – 28-ий) гарматний полк січових стрільців дієвої армії УНР.

У грудні 1919 р. з наказу Січової Ради вступив до Української Галицької армії. Згодом повернувся до Галичини. З 1921 р. жив у Львові, був керівником відділу пропаганди Української військової організації.

У 1939 р., після окупації Галичини радянськими військами залишився у Львові за завданням ОУН. У червні 1940 р. висланий разом із родиною до Архангельської області. У 1941 р. відправлений на поселення до Казахстану, в колгосп «Жана-Туратс» Красногорського району. Був довіреним польського посольства у цьому районі, головою обласного правління Союзу польських патріотів. Заарештований 27 листопада 1944 р. за звинуваченням у польській націоналістичній діяльності. Повністю зізнався щодо своєї участі в УВО та ОУН. У лютому 1945 р. переданий із НКВС Казахстану до НКВС УРСР, втратив у в’язницях дружину та двох дітей.

У 1946 р. як польський громадянин згідно з угодою між радянським урядом та головою польського еміграційного уряду відпущений до Польщі.

У 1947 р. виїхав до Австрії. Восени 1956 р. переїхав до США, був активним громадським діячем. Помер від серцевого нападу у Нью-Йорку 18 червня 1962 р., у помешканні рідного брата Івана.

Коли ви вмирали
Вірш Михайла Кураха. Музика Михайла Гайворонського Коли ви вмирали, вам дзвони не грали, Ніхто не заплакав за вами. Лиш в чистому полі ревіли гармати, І зорі вмивались сльозами. Лиш в чистому полі ревіли гармати, І зорі вмивались сльозами. Коли хоронили у темну могилу Від крови земля почорніла! Під хмарами круки стадами літали, І бурею битва гриміла. Під хмарами круки стадами літали, І бурею битва гриміла. На ваших могилах хрести похилились, Калина нагнулась додолу. Спіть, орли-соколи, стрільці