Українець, який відмовився бути бідним - Михайло Федотович Слабошпицький
Якщо я зробив комусь добро, я радий. Коли один одному допомагають, обидва мають користь з того. Моїм законом у житті є те, щоб не робити комусь такого, чого не хочеш, аби заподіяли тобі. Роби добро, не чекаючи на винагороду. Ці істини я почерпнув із західної культури, яку в Україні так активно заперечують і відкидають. А вона, ця культура, має в собі високу добротворчу енергію, важливі моральні постулати. Людина може повністю розкрити свій духовний потенціал тільки за цілковитої свободи особи, яку забезпечує їй справжня демократія. На жаль, в Україні я побачив дуже своєрідне розуміння демократії. Для багатьох людей при владі справжньою демократією є лише те, що вони диктують, а те, що обстоюють їхні опоненти – виявляється, зовсім не демократія. Це неприємно вражає. До розуміння суті демократії і всього з нею пов'язаного треба ще рости…
Яцик любить повторювати, що в нього немає якихось таємниць од світу. Але є рецепт для тих, хто цікавиться, в чому секрет успіху й сприятливого для буття людського режиму душі: жити треба розумно й просто, тобто думати над своїми вчинками і наперед, і після них. А ще – поводитися з іншими так, як, на твою думку, вони мають поводитися з тобою. Це спрощує багато речей і дає спокій совісті.
«Життя за своєю природою дуже скомпліковане, а коли хтось ще більше його комплікує, аби видатися мудрішим, аніж він є насправді, то все стає ще заплутанішим і він ніколи не дійде до ясності справ, за які бореться», – наполягає Яцик.
На його думку, необхідно також частіше заглядати в свою душу, щоб знати себе, бути чесним із собою. «Перший і найгірший із усіх підступів – обманути себе. Потім уже легко скоїти будь-який гріх», – сказав Джон Бейлі. «Побажання «пізнай себе» призначалося не тільки для приборкання гордині людської, воно також наголошувало, що нам варто б цінувати свою власну гідність», – підкреслив Цицерон. «Людині належить жити з самою собою і постійно піклуватися, щоб це було добре товариство», – важливі в тому розумінні слова С.И. Хьюза. Яцик також вважає, що то – неодмінна умова доброго психологічного самопочуття: думка про себе, про свої вчинки не повинна спричиняти нам душевного дискомфорту. А це й зобов'язує до відповідного стилю життя.
Звичайно, діяльність бізнесмена не буває без ризику. Але він повинен бути чесним, без домішок сумнівних авантюр. Скажімо, дехто намагається розбагатіти, приховуючи прибутки від податкових служб. Але то – не Яцикові методи. Він дотримується канонічних, чітко визначених законом правил гри. У цьому розумінні має спокійну совість. Коли говорили з ним на ту тему, сказав: «Звичайно, якщо ти маєш цілком легальні можливості для обмеження сплати податку, то це вже просто твій обов'язок перед собою скористатися ними на свою користь». Важливо те, що йому не свердлять мозок і не точать душу тривоги тих, хто витрачає стільки розумової і нервової енергії на проблеми стосунків із законом. Урешті-решт це не тільки безпечно, а й справді раціонально.
То – не його винахід. Такий лад думання і життєвої поведінки продиктували йому особливості побутування в тамтешньому світі. Ральф Емерсон сказав: «По-справжньому про рівень цивілізації свідчать не переписи населення, не розміри міст, не зібрані врожаї – ні, про нього свідчить якість людини, яку творить країна». Гадаю, з американським філософом можна погодитися, додавши тільки одне істотне уточнення: якість витвору суспільством людського індивіда не в останню чергу залежить од якості самого матеріалу, який перебуває, сказати б, на рівні сировини. Ще на тому етапі, коли людина творить себе сама. Суспільство ж ту роботу довершує.
«Якщо людина не крокує в ногу зі своїми супутниками, це, можливо, тому, що вона чує інший барабан», -сказав американський філософ Торо. Петро Яцик «чув інший барабан», не той, що багато його земляків, які в один час із ним приїхали до Канади.
Вони шукали тільки заробітку, а він – розбудови власного підприємства, що стало справою всього життя. Яцик шукав саме таке заняття і йшов йому назустріч. Чи воно виявилося тим, про що він найбільше мріяв? Кілька разів у розмові зі мною повторював: хотів бути правником. Але на його життєвому обрії з'явилося житлове, а потім промислове будівництво. Трохи знав цю справу. Взявся за неї. Не зовсім те, до чого колись прагнулося, і все ж те, чого хотілося за своїми масштабами. Бо хотілося чогось важливого, де міг би по-справжньому реалізуватися. До того ж тут часто доводиться бути самому собі за правника.
Яцик зорієнтувався в новому соціальному середовищі, зумів оцінити вигоди, які воно дає, й ефективно скористатися ними. Це – ще одне свідчення його гнучкого розуму. А ті непорушні етичні закони, які стали нормою Яцикового життя, – свідчення його людської моралі, а також ще один аргумент за багатих. бути бідним Маркс придумав суспільство, в якому всі будуть рівними за майновим станом, оскільки всі блага розподілятимуться порівно. Велика спокуса для тих, хто не має особливого бажання в поті чола заробляти хліб насущний. У всі часи були і будуть працелюбні і ледачі, розумні і зарозумілі у своїй тупості, винахідливі і нездатні вчитися з книги життя. Як же їх можна зрівнювати?
Для одних така уніфікація – позбавлення будь-яких стимулів вирощувати оті, згадувані Яциком, п'ять помідорів замість чотирьох. Для інших – майже рай, оскільки їх не точитимуть заздрощі на чуже багатство. Вони мають гарантію: працюй чи не працюй, а твій мінімальний мінімум тобі гарантовано.
